26 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 194/1919/19(2-а/194/19/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 року в адміністративній справі №194/1919/19(2-а/194/19/19) (головуючий суддя у 1 інстанції Корягін В.О.)
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Повзло Олени Володимирівни, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до Інспектора поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Повзло Олени Володимирівни, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1647835 від 20.10.2019 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕАК № 1647835 від 20 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 20 жовтня 2019 року серія ЕАК № 1647835, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки останній 20.10.2019 року по вул. Юрія Савченко, 1а, керуючи транспортним засобом - автомобілем CHERY TIGGO 2, державний номер НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 е ПДРУ та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі -Інструкція № 1395), визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції № 1395).
Згідно з пункту 4 р.І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 р.III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливий сигнали забороняють рух.
Так, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
За таких обставин, відсутня достатня доказова база щодо вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 року в адміністративній справі №194/1919/19(2-а/194/19/19) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Повзло Олени Володимирівни, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 року в адміністративній справі №194/1919/19(2-а/194/19/19) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва