26 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 280/4468/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в м. Дніпро в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (суддя Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №280/4468/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Суд вирішив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 56 та ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 56 та ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з його середньомісячного заробітку у зоні відчуження за періоди з 19.06.1986 по 27.06.1986, з 02.07.1986 по 31.07.1986 та 03.12.1986 по 31.12.1986, та збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, починаючи з 02.04.2019, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією; у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погодившись з рішенням суду відповідачем подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги не прийняв до уваги той факт, що довідка про заробітну плату позивача, видана ВАТ "Автотранспортне підприємство 2245" не відповідає встановлені законодавством формі та не підтверджена первинними документами. Також, скаржник стверджує, що оскільки позивач не є особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію за віком, тому підстави для обчислення його середньомісячного заробітку із заробітної плати отриманої за роботу в зоні відчуження відсутні та вказує, що при перерахунку розмір пенсії позивача зменшиться.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року - залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 07.05.1997 по 18.02.2019 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (а.с.11).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 25 лютого 2002 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV, обчислену з урахуванням статті 26, ч. 1 статті 27, статей 28, 40 цього Закону.
02.04.2019 позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (правонаступник - ГУ ПФУ в Запорізькій області) з заявами про перерахунку його пенсії відповідно до статей 56, 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Листом №192/Г-1 від 22.04.2019 Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що в даному випадку положення пункту 2 статті 56 та пунктів 1-3 статті 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню не підлягають.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Частиною другою статті 27 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону
В свою чергу, статтею 57 Закону №796-XII встановлено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
З аналізу наведених норм права вбачається, що особі надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” або спеціальним - Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Окрім цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи."
Відповідно до ч.2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.
Ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеного законом її розрахункової величини.
Згідно із цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період з 19.06.1986 по 27.06.1986; з 02.07.1986 по 31.07.1986; з 03.12.1986 по 31.12.1986, що підтверджується довідкою №366 від 14.12.2005, виданою ВАТ “Автотранспортне підприємство 2245”.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що пенсія за віком позивачу повинна бути розрахована відповідно до ч. 1 ст. 27 та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: виходячи середньомісячного заробітку позивача у зоні відчуження за періоди з 19.06.1986 по 27.06.1986, з 02.07.1986 по 31.07.1986 та 03.12.1986 по 31.12.1986, а також з урахуванням ч. 2 ст. 56 цього Закону за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що довідка про заробітну плату позивача, видана ВАТ "Автотранспортне підприємство 2245" не відповідає встановлені законодавством формі та не підтверджена первинними документами, оскільки підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача слугувало те, що положення пункту 2 статті 56 та пунктів 1-3 статті 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню не підлягають.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в адміністративній справі №280/4468/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова у повному обсязі складена 26 лютого 2020 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш