Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2020 р. Справа№200/753/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 95 від 06.12.2019 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2019 року № 2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд»: з 16.11.1984 року по 16.01.1985 рік учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік на курсах за професією прохідника підземного, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік в якості прохідника підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.11.2019 року він звернувся до відповідача - Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 95 від 06.12.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного для призначення пенсії пільгового стажу роботи.
Оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що позивач не має пільгового стажу, адже ним не надано документів, що підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме уточнюючої довідки від підприємства Шахтобудуправління №2 тресту «Артемшахтобуд» за періоди з 16.11.1984 року по 16.01.1985 року, коли позивач працював учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік, коли позивач проходив курси за професією прохідника підземного, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік, коли позивач працював прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею.
Позивач не погодився з прийнятим рішенням та вважає, що дії відповідача є протиправними, оскільки трудовою книжкою у повній мірі підтверджено його трудову діяльність та право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою від 27 січня 2020 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 24 лютого 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14 лютого 2020 року представник відповідача надав засобами електронного зв'язку через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не було надано уточнюючих довідок, що підтверджують пільговий характер роботи з 16.11.1984 року по 16.01.1985 рік учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік на курсах за професією прохідника підземного, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік в якості прохідника підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею.
21 лютого 2020 року до суду засобами поштового зв'язку надійшов оригінал відзиву з додатками.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області 11.07.1997, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .
28.11.2019 року позивач звернувся до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.
Відомості щодо наявного страхового стажу підтверджуються трудовою книжкою НОМЕР_3 від 07 липня 1977 року.
Рішенням відповідача від 06.12.2019 року №95 в зарахуванні до трудового пільгового стажу періоди роботи в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд»: з 16.11.1984 року по 16.01.1985 рік учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік на курсах за професією прохідника підземного, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік в якості прохідника підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею до страхового стажу відмовлено через те, що позивачем не було надано уточнюючих довідок, що підтверджують пільговий характер роботи в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд».
Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно відомостей трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 07 липня 1977 року у спірний період часу він працював з 16.11.1984 по 18.09.1986 в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд», що підтверджується записами в трудовій книжці №№ 9, 10, 11, 12, 13.
Відтак, згідно запису № 9, внесеного на підставі наказу №110/к від 10.12.1984, датованого 16.11.1984 позивача прийнято на роботу підземним прохідником з повним робочім днем під землею.
Згідно запису № 10, внесеного на підставі наказу №28 від 16.01.1985, датованого 17.01.1985 позивача направлено на курси прохідників в СПТУ 98 м. Шахтарськ.
Згідно запису № 11, внесеного на підставі диплому №440836 від 12.05.1985 СПТУ 98 м. Шахтарськ, датованого 12.05.1985 позивач закінчив курси прохідників.
Згідно запису № 12, внесеного на підставі наказу №34/к від 12.05.1985, датованого 13.05.1985 позивача переведено підземним прохідником 4 розряду з повним робочім днем під землею.
Згідно запису №13 на підставі наказу №106/к від 16.09.1986 датованого 18.09.1986, позивача звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 2.3 п. 2 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, передбачено порядок заповнення трудової книжки. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.
Відповідно до п. 2, 3 Порядку застосування Списків 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Трудовий стаж у спірний період з 16.11.1984 по 18.09.1986 позивач набув за часів легітимної на той час влади.
Отже, посилання Пенсійного фонду, на не можливість зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд», згідно записів у трудові книжці, які підтверджують трудовий стаж, оскільки правонаступник підприємства знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України, сприймається судом критично, оскільки зазначені обставини не можуть порушувати право позивача на отримання пенсії та порушувати гарантовані останньому статтею 46 Конституції України право на соціальний захист особи.
При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв'язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість отримання довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.
Таким чином, вказані періоди роботи позивача в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд» підтверджені достатніми та належними доказами, що в свою чергу дає підставі для задоволення заяви позивача в частині зобов'язання відповідача врахувати такі періоди роботи до пільгового та страхового стажу відповідно.
Відповідно до статті 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З аналізу наведених норм убачається, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган був зобов'язаний перевірити копії відповідних документів та у разі виявлення невідповідностей вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.
Крім того, посилання відповідача на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до цього Порядку умовами його застосування є відсутність трудової книжки, а також випадки, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Відтак, в трудовій книжці позивача зазначено, що відповідно до записів №№ 9-13 в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд» з 16.11.1984 року по 16.01.1985 рік позивач працював учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік проходив курси за професією прохідника підземного в СПТУ № 98 м. Шахтарськ, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік працював підземним прохідником 4 розряду, що надає йому право для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, відповідачем в порушення зазначених норм Порядку № 22-1, було винесено рішення, яким не зараховано періоди роботи на в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд» з 16.11.1984 року по 16.01.1985 рік учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік навчання на курсах за професією прохідника підземного, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік роботи прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею до страхового пільгового стажу та відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача від 06.12.2019 № 95 з огляду на що воно підлягає скасуванню.
Крім цього, суд зазначає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено повноваження органів пенсійного фонду вимагати від установ, підприємств та організацій документи, видані ними для призначення пенсії особам та перевіряти достовірність та обґрунтованість таких документів.
Суд встановив, що відповідач не вчиняв жодних дій з метою перевірки відомостей, зазначених у трудовій книжці, та лише частково взяв інформацію з індивідуальних відомостей про застраховану особу за окремі роки, не надавши їй аналізу.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України").
Згідно з п.п.4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).
Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
При цьому, коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією. Такої правової позиції дотримується Європейський суд з прав людини, про що було зазначено в рішенні "Ілашку та інші проти Молдови та Росії".
Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці, та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція № 58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до приписів ст.ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відмова відповідача в зарахуванні страхового стажу роботи позивача в Шахтобудуправлінні № 2 тресту «Артемшахтобуд» з 16.11.1984 року по 16.01.1985 рік учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею, з 17.01.1985 року по 12.05.1985 рік проходження курсів за професією прохідника підземного, з 13.05.1985 року по 18.09.1986 рік роботи прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, тому рішення відповідача від 06.12.2019 №95 є протиправним.
Враховуючи викладене, вимога щодо зобов'язання Великоновсілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заву позивача від 28.11.2019 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту та відновлення своїх прав.
При цьому, суд не наділений повноваженнями обчислювати дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи до пільгового чи страхового стажу.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що даний адміністративний позов позивачем було подано до суду виключно у зв'язку з діями відповідача, які судом визнано неправомірними, суд дійшов висновку щодо стягнення судових витрат з відповідача на користь Державного бюджету в повному обсязі у повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ 42171290) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 95 від 06.12.2019 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2019 року № 2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ 42171290) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 27 лютого 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко