Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
Від "07" серпня 2007 р. Справа № 10/1218-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Будішевської Л.О.
при секретарі Мацієвському І.В.
за участю представників сторін
від позивача Семенець Г.В. - довіреність від 28.03.2007р.
від відповідача Петровська О.О. - доручення №10281/10-10 від 18.06.2007р. Шпірук Л.П. - довіреність №3633/10-10 від 05.03.2007р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод" (смт.Гришківці Бердичівського району)
до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Бердичів)
про зобов'язання вчинити певні дії
ТОВ "Український солод" пред'явлено позов про визнання дій Бердичівської ОДПІ щодо відмови підтвердження підприємству статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2007 рік та видачі довідки неправомірними та зобов'язання Бердичівської ОДПІ видати довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2007 рік.
07 серпня 2007 року представником позивача подані уточнення до адміністративного позову, в яких викладені нормативні обгрунтування позовних вимог.
Представник позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково подав письмові пояснення (а.с.114,115).
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву від 18.06.07р. (а.с.48,49) та доповнення до відзиву (а.с.85,86), у яких навів доводи та обгрунтування щодо безпідставності вимог позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,
ТОВ "Український солод" у 2006 році було платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2007р. позивачем 29.01.2007р. був поданий до Бердичівської ОДПІ та ДПІ у Житомирському районі пакет документів, передбачених п.5 " Положеня про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25травня 2006р. №725).
02.02.2007р.Бердичівська ОДПІ листом №1440/10/23-01 витребувала від позивача копії накладних про відвантаження продукції рослинництва та продуктів її переробки , первинні документи про збір урожаю на обгрунтування розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006р. Будь-які зауваження щодо відсутності у позивача належних доказів про наявність земельних ділянок у цьому листі відсутні.
09.02.2007р.,розглянувши наданий позивачем пакет документів, Бердичівська ОДПІ направила на адресу ТОВ "Український солод" лист №1876/10/18-01 (а.с.8-10), у якому зазначила, що проведеною звіркою доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 рік з деклараціями по ПДВ встановлено, що дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Крім того, у вказаному листі зазначено, що в ході перевірки було встановлено, що відповідно до даних Бердичівського районного відділу земельних ресурсів станом на 01.01.07р. згідно даних земельного кадастру земельні ділянки ТОВ "Український солод" в користування не надані, а тому немає підстав для надання права перебувати на сплаті фіксованого сільськогосподарського податку в 2007 році.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український солод» не погоджується з такими висновками відповідача, вважає що має всі підстави для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку в 2007р.. а дії Бердичівської ОДПІ щодо відмови підтвердження цього статусу є неправомірними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 2 Закону України від 17.12.98 N 320-ХІУ "Про фіксований сільськогосподарський податок" (далі-Закон N 320) особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку (далі-ФСП), якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Будь-які інші вимоги для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку Закон №320 не встановлює.
Пунктом 4 Постанови КМ України N 658 від 23.04. 1999 р.( в редакції Постанови КМ України №725 від 25.05. 2006 р.) якою затверджене " Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку" визначено, що сума, отримана платником податку від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів), включає доходи, отримані від:
реалізації продукції рослинництва і тваринництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів її переробки на власних підприємствах;
В свою чергу, питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства визначається згідно із Методичними рекомендаціями, які затверджені наказом Міністерства агропромислової політики України від 12.01.2007 року № 6 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.5 Методичних рекомендацій при складанні Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства (далі- Розрахунок )підприємства керуються даними бухгалтерського обліку, дані якого повинні відображатися відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, та/або на даних форми державного статистичного спостереження 50-сг"Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2006рік" (далі - форма №50-сг ), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.2004р. №607 ( зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Державного комітету статистики України від 13.11.2006р. №515).
Так, відповідно до п.5.1. Методичних рекомендацій у рядку 1 Розрахунку зазначають суму доходу, отриману від реалізації продукції рослиництва, що вирощена на угіддях, які належать сільсьгосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів її переробки на власних підприємствах. Для цього підсумовують кредитові обороти субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції»аналітичних рахунків продукції рослинництва за мінусом ПДВ та/або використовують дані форми № 50-сг (рядок 0010, графа 8).
Таким чином, згідно вимог вказаних Методичних рекомендацій для розрахунку питомої ваги застосовуються як дані форми № 50-сг так і дані бухгалтерського обліку.
Використання даних податкових декларацій з податку на додану вартість для Розрахунку законодавством не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності"(прийнято та надано чинності згідно наказу Держспоживстандарту України №375 від 26.12.2005р. ) одиниця, що переробляє власне вирощену продукцію безпосередньо в господарстві, віднесена до розділу 01 "Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги".
Пунктом 2.15. ст 2 Закону україни «Про державну підтримку сільського господарства України»N 1877-ІУ від 24 червня 2004 року дано визначення такому поняттю як сільськогосподарська продукція -товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД . Норми цього Закону не поширюються тільки на підакцизні товари.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів визначена Законом України «Про Митний тариф України»N 2371-ІІІ від 5 квітня 2001 року.
Так, відповідно до наведеного Закону в розділі II «Продукти рослинного походження» під кодом 11 даної класифікації значится продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмаль; інулін; пшенична клейковина.
Відповідно, солод є продуктом рослинного походження та відноситься до сільськогосподарській продукції.
Системний аналіз норм чинного законодавства, що регулює вказані правовідносини дає змогу зробити висновок, що сума доходу, отримана від реалізації солоду, що виготовлений на власному підприємстві з власної сировини включається до Розрахунку питомої ваги і відповідно до Методичних рекомендацій відображається у рядку 1 Розрахунку на підставі даних бухгалтерського обліку.
На запит господарського суду №16489 від 09.07.2007р. Управлінням статистики у м.Бердичеві проведена перевірка достовірності ф.№50-сг "Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств" та складено акт від 16.07.2007р. Перевіркою встановлено помилкове включення в реалізацію ячменю реалізацію солоду ячмінного виробленого з ячменю власного виробництва на суму 15459,3тис.грн. Разом з тим, перевіркою підтверджено , що реалізований солод ячмінний вироблений з власного вирощеного ячменю, що дає підставу включити цю суму до рядка 1 Розрахунку.
Другою підставою для відмови в наданні ТОВ "Український солод" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку Бердичівська ОДПІ зазачає відсутність у нього земельних ділянок, наданих у власність або користування.
Позивач стверджує, що при подачі пакету документів до Бердичівської ОДПІ ним була подана, в тому числі, довідка Житомирського районного відділу земельних ресурсів №5 від 15.01.2007р. про склад та грошову оцінку земель на території Озерянківської сільської ради.
Відповідач заперечує наявність такої довідки, однак будь-яких доказів, які б підтверджували її відсутність суду не надав.
На запит суду №8598/7/15-0 державна податкова інспекція в Житомирському районі надала копії документів, поданих ТОВ "Український солод" 29.01.2007р. для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, серед яких є довідка Житомирського відділу земельних ресурсів №5 від 15.01.2007р.
Крім того, ДПІ у Житомирському районі повідомила, що в 2007р. позивач сплатив 2702,49грн. фіксованого сільськогосподарського податку. Вже під час судового розгляду справи, 25.07.2007р., на підставі листа Бердичівської ОДПІ від 17.07.2007р. №11863/8/18-112 він був виключений з платників цього податку.
Факт наявності земельних ділянок на території Озерянківської сільської ради, наданих в користування ТОВ "Український солод" в 2007р. сторонами не заперечується та додатково підтверджений довідкою Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №177 від 17.05.2007р. (а.с.42).
Крім того, Закон №320 не ставить в залежність набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку від наявності сільськогосподарських угідь у власності або користуванні в звітному періоді. Відповідно до ст.2. Закону №320 єдиною підставою для реєстрації платниками ФСП сільськогосподарських підприємств є дотримання 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в попередньому податковому періоді.
Наявність площ сільськогосподарських угідь в звітному періоді необхідна для визначення суми податку, при цьому такі показники можуть змінюватись на протязі звітного періоду. Наявність або відсутність площ сільськогосподарських угідь може вплинути на право сільськогосподарського підприємства бути платником ФСП у наступному податковому періоді.
Таким чином, посилання Бердичівської ОДПІ на відсутність площ сільськогосподарських угідь у власності або користуванні ТОВ "Український солод" в 2007р., як на підставу для відмови в наданні статусу платника ФСП в 2007р. є неправомірним також і відповідно до Закону №320.
Щодо порядку підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку слід зазначити наступне.
Статтею 2 Закону № 320 визначений порядок податкової реєстрації платників фіксованого сільськогосподарського податку. Так, відповідно до наведеної норми суб'єкти підприємницької діяльності підлягають податковій реєстрації у випадку відповідності критеріям, наведеним в ч.1. ст.2 Закону № 320.
Ч.2 ст.2 Закону №320 встановлено виключний перелік випадків, коли особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП а саме;
за власної ініціативи якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.
або за рішенням податкового органу, у випадку якщо така особа підпадає під регулювання норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або якщо така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.
В обов'язок податкових органів, відповідно до положень ч. 2 ст. 7 Закону № 320, п.16 Постанови КМ України № 658 (в редакції Постанови КМ України № 725 від 25.05.2006 року), покладено здійснювати контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку до бюджету.
При цьому, платник податку, в свою чергу, несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.(ст. 8 Закону № 320, п.15 Постанови КМ України № 658).
Довідка про підтвердження статусу платника податку відповідно до п. 11 Постанови КМ України № 658 видається протягом 10 робочих днів після дати подання податкового розрахунку органом державної податкової служби за місцем знаходження платника податку.
Ця вимога Постанови КМУ №658 позивачем була виконана.
Закон № 320 та Постанова КМ України №658 не містять інших підстав, за наявності яких у податкового органу виникає право не надати довідку про підвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Таким чином суд прийшов до висновку про неправомірність дій Бердичівської ОДПІ щодо відмови у видачі довідки ТОВ "Український солод" про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку
Виходячи з викладеного, позов ТОВ "Український солод" обгрунтований, підтверджений документально матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі. Судові витрати по сплаті судового збору стягуються з державного бюджету на користь позивача в сумі 3,40грн.
Відповідно до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998р. 320-ХІУ (із змінами та доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р №658 (із змінами та доповненнями), керуючись ст.ст.94, 158-163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції щодо відмови підтвердження ТОВ "Український солод", (13337 Житомирська область, Бердичівський район,смт.Гришківці,вул.Щорса 2-б, ідентифікаційний код30825170 )статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2007рік.
3. Зобов'язати Бердичівську об'єднану державну податкову інспекцію видати ТОВ "Український солод", (13337 Житомирська область, Бердичівський район, смт. Гришківці, вул.Щорса 2-б, ідентифікаційний код 30825170) довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2007рік.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод"(13337 Житомирська область, Бердичівський район, смт. Гришківці, вул Щорса, 2-б, ідент.код 30825170) 3грн.40коп. судового збору.
Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.
Суддя
Датавиготовлення: 10 серпня 2007р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу;
3 - відповідачу;