79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.08.07 Справа№ 27/158а
Господарський суд Львівської області у складі:
судді Судової -Хомюк Н.М.
при секретарі Король М.
За позовом: Комунального підприємства “Наше місто», м.Трускавець
до відповідача: Управління ПФ України у місті Трускавець
про визнання незаконною вимоги УПФ України в м. Трускавець №Ю-17 від 02.03.2007 р.
Представники:
від позивача: Дикий А.О.-нач. юр.відділу.
від відповідача: Куцик С.М. -в.о. начальника управління, Шуляк Н.С.-гол.спец.-ю/к
Сторонам роз»яснено їх права та обов»язки у відповідності до ст.ст.49,51 КАС України.
Суть спору: Позов заявлено Комунальним підприємством “Наше місто», м.Трускавець до управління Пенсійного фонду України у місті Трускавець про визнання незаконною вимоги УПФ України в м. Трускавець №Ю-17 від 02.03.2007 р.
Для об»єктивного та всестороннього вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався ухвалою суду.
В судовому засіданні 07.08.2007 р. було оголошено перерву до 13.08.2007 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав. Свої позовні вимоги будує на тому, що підприємство являється природнім монополістом у місті на різні види комунальних послуг. Несвоєчасна оплата страхових внесків зумовлена заборгованістю населення перед підприємством по оплаті комунальних послуг. Борг населення м.Трускавець перед підприємством по квартплаті, теплопостачанню, водопостачанню станом на 31.06.2006р. складає 3008024,25 гривень.
01 липня 2003 року вступив в дію Закон України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», стаття 1 якого прямо передбачає, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот ( далі житлово-комунальні послуги ) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни ), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін 60 місяців незалежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. На виконання закону позивачем укладено ряд угод: - угоди в комісії міської ради укладені в кількості 117 штук ( тобто 117 квартир міста) на загальну суму 612,0 тис. грн. та угоди по підприємству укладені в кількості 608 штук на загальну суму 320439 грн..
Таким чином, підприємство не має можливості своєчасно здійснювати відрахування до Пенсійного фонду України.
Відповідач в судове засідання подав відзив на позов №1875/06-22 від 23.07.07р., яким проти позовних вимог заперечив. Як ствердив відповідач, аргументи, викладені в позовній заяві, не можуть братися до уваги, оскільки згідно ч.12 ст.20 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків та відповідно до ч. 6 ст.18 Закону не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив.
02 березня 2007 року Управління Пенсійного фонду України у м.Трускавець направило позивачу вимогу №Ю -17 від 02.03.2007 р. про сплату боргу по внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 139 627,40 грн.
14.03.2007 року позивач листом № 469 на адресу обласної дирекції пенсійного фонду України направив скаргу на вимогу №Ю -17 від 02.03.2007 р. про сплату боргу по внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 139 627,40 грн.
Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області листом № 2058/06-32 від 02.04.2007 року розглянуло скаргу позивача і за результатом розгляду прийняло рішення №30 про повернення скарги без розгляду.
Позивач листом №494 від 11.04.2007 року на адресу Пенсійного фонду України направив скаргу на рішення № 30 від 02.04.2007р. до Управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Пенсійний фонд України листом № 7405/09-10 від 04.05.2007 року направив позивачу рішення про результати розгляду скарги, яким рішення №30 від 02.04.2007 року управління Пенсійного фонду України в м. Трускавець про результат розгляду заяви страхувальника щодо узгодження вимоги про сплату боргу від 02.03.2007 р. №Ю-17 залишено без змін, а а скаргу підприємства без задоволення.
Адміністрація КП “Наше місто»не погоджується з вимогою №Ю -17 від 02.03.2007 р. про с плату боргу по внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 139 627,40 грн.
Відповідно до ч.6 п.6 ст.19 Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов»язкове пенсійне державне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, та відповідно до ч. 6 ст.18 законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнятися від їх сплати.
Нарахування страхових внесків проводиться за тарифом 31,8% від фонду оплати праці та 4% від фонду оплати праці працюючих інвалідів, а також проводиться утримання від загального оподатковуваного доходу працюючих в розмірі (1-5) відсотки.
Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строки щодо давності стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до ч.6 ст.18 Закону не передбачено пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення їх від сплати у зв»язку із важким фінансовим становищем підприємства.
Обставини на які посилається позивач, не спростовують під ставність надсилання вимогу №Ю -17 від 02.03.2007 р. про сплату боргу по внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 139 627,40 грн.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 19, 20 Закону України “Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», ст.ст.158-163, п.п. 3,6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд,-
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя