ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18 лютого 2020 року Справа № 913/619/18
м. Харків Провадження №22б/913/619/18
Господарський суд Луганської області у складі судді Ковалінас М.Ю., секретар судового засідання Медуниця Р.І., розглянувши матеріали справи
за заявою кредитора - Виробничого підприємства “Промстрой-1” у формі
Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Марини
Раскової, б.17, м. Київ, код ЄДРПОУ 31581974)
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК
Ровенькиантрацит” (проспект Гвардійський, б.30/1,
м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400,
код ЄДРПОУ 37713861)
Про банкрутство
У засіданні брали участь:
від кредиторів - Михайлов А.Л., адвокат, свідоцтво від 31.07.2007 №2635, дов. від 26.11.2019 б/н (ТОВ «Донбаська насосна компанія»);
від боржника - не прибули;
розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Є.А.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство за нормами Кодексу України з процедур банкрутства, процедура розпорядження майном, попереднє засідання, розгляд заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Сторони та учасники своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (ухвала від 21.12.2019, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.12.2019).
Розглянувши матеріали справи та додатково надані, вислухавши присутніх, суд
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 відкрито провадження у справі №913/619/18 (провадження №12б/913/619/18) про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” (проспект Гвардійський, б.30/1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 37713861) за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI (далі - Закон №4212); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; залишено без розгляду вимоги кредитора - ТОВ “Імпел Гріффін Груп” до боржника за спільною заявою від 04.12.2018 б/н, про “порушення” справи про банкрутство ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”; визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - ВП “Промстрой-1” у формі ТОВ, до боржника - ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”, в розмірі 3962399грн 82коп (4 черга згідно ст.45 Закону №4212) та 17620 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника (вимоги, які підлягають задоволенню у 1 чергу згідно ст.45 Закону №4212); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, тобто до 03.06.2019 та з метою забезпечення грошових вимог кредиторів, призначено на цей же термін розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. (свідоцтво №176 від 12.02.2013 видане Міністерством юстиції України), на якого покладено повноваження та обов'язки, передбачені ст. ст. 1, 22, 23, 25, 26, 45, 98, 114 Закону № 4212.
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, 14.02.2019 за №57567 здійснено оприлюднення оголошення про порушення справи №913/619/18 про банкрутство боржника - ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №4212 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
30-денний строк на подання заяв кредиторів сплинув 18.03.2019.
В межах встановленого у ч.1 ст.23 Закону №4212 строку, до господарського суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника звернулися кредитори, у тому числі й:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська енерго - металургійна компанія», м. Дніпро, в розмірі 109527грн 18коп;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м. Павлоград Дніпропетровської області, в розмірі 2005386грн 88коп;
- Приватне підприємство «Юрінформбюро», м. Дніпро, в розмірі 385548грн 26коп та 3842грн 00коп судового збору;
- Приватне підприємство «Свердловський машинобудівний завод», м. Запоріжжя, в розмірі 2028640грн 77коп;
- Концерн «Союзенерго», м. Новомосковськ Дніпропетровської області, в розмірі 83040грн 00коп;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецгрупп», м. Київ, в розмірі 561778грн 28коп.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська», с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, в розмірі 101677грн 59коп.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі №913/619/18, матеріали справи №913/619/18 за супровідним листом Господарського суду Луганської області від 25.02.2019 №913/619/18 було направлено для розгляду до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Господарського суду Луганської області заяви вищезазначених кредиторів з грошовими вимогами до боржника прийняті до провадження у справі №913/619/18, вирішення питання щодо призначення їх до розгляду відкладено до повернення з апеляційної інстанції матеріалів справи №913/619/18 про банкрутство ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, до Господарського суду Луганської області.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.06.2019 клопотання арбітражного керуючого Гальченка Є.А. від 31.05.2019 №883 задоволено частково, у справі №913/619/18 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” та повноваження арбітражного керуючого Гальченка Є.А. в якості розпорядника майна ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” на 2 місяці, тобто до 05.08.2019 включно.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі №913/619/18 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №913/619/18 касаційну скаргу ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” - залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі № 913/619/18 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №913/619/18 касаційну скаргу ГУ ДФС у Луганській області - залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.02.2019 у справі №913/619/18 - залишено без змін.
21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII.
Згідно ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З огляду на зазначене, подальший розгляд справи №913/619/18 про банкрутство ТОВ «ДЕТЕК Ровенькианттрацит» здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.10.2019 за клопотанням арбітражного керуючого Гальченка Є.А. згідно ч.2 ст. 44 КУзПБ продовжено строк процедури розпорядження майном у справі №913/619/18 про банкрутство ТОВ ''ДТЕК Ровенькиантрацит” на 170днів, тобто до 16.04.2020, на цей же строк продовжено повноваження арбітражного керуючого Гальченка Є.А. в якості розпорядника майна боржника.
18.11.2019 за супровідним листом Верховного Суду від 28.10.2019 №22.1-14/913/619/18/515/2019 матеріали справи №913/619/18 про банкрутство ТОВ «ДЕТЕК Ровенькиантрацит» з постановами Верховного Суду від 15.08.2019 та від 17.10.2019 повернуті до Господарського суду Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2019 розпорядником майна електронною поштою було надіслано до суду відомості щодо розгляду грошових вимог кредиторів (а.с.53-61 т.4), 14.05.2019 направлено повідомлення розпорядника майна про розгляд грошових вимог кредиторів від 11.05.2019, за клопотанням від 01.07.2019 №923 надані повідомлення розпорядника майна про розгляд грошових вимог кредиторів, з доказами їх надіслання кредиторам (а.с.135-200 т.4), 10.07.2019 розпорядником майна електронною поштою надіслано до суду реєстр вимог кредиторів у справі №913/619/18 про банкрутство ТОВ «ДЕТЕК Ровенькиантрацит» станом на 02.07.2019 (а.с. 201-209 т.4) та відомості щодо проведення інвентаризації майна боржника - акти, описи тощо (а.с. 210-216 т.4).
Боржник ТОВ «ДЕТЕК Ровенькиантрацит» за клопотанням від 18.11.2019 б/н надав до суду документи, які були витребувані згідно ухвали суду від 29.10.2019 та інших, зокрема щодо фінансового та майнового стану боржника, наявних обтяжень щодо майна боржника.
Як встановлено ч.ч.1-2 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого ч.1 ст. 45 КУзПБ.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Згідно ч.8 ст.45 КУзПБ розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст. 45 КУзПБ, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
З огляду на зазначене, суд переходить до розгляду у попередньому засіданні грошових вимог кредиторів до боржника, заяви яких прийняті до провадження суду.
У попередньому засіданні суду з'ясовано наступне.
1.Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська енерго - металургійна компанія», м. Дніпро, в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, подав до господарського суду заяву від 12.03.2019 б/н, про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 109527грн 18коп, у т.ч. основний борг - 88010грн 40коп., 3% річних - 4369грн 00коп., інфляційні втрати - 15454грн 86коп, судовий збір за рішенням суду - 1692грн 92коп.
Заявлені вимоги кредитор обґрунтовує наступним.
Між ТОВ «Дніпровська енерго - металургійна компанія» та ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» було укладено договір поставки №384-РА-УМТС від 08.06.2016, з протоколом розбіжностей в п.7.5-7.15.
За умовами договору поставки кредитор зобов'язався передати у власність боржнику, боржник прийняти та оплатити продукцію матеріально - технічного призначення, надалі - товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід'ємну частину укладеного Договору.
Згідно з п.4.1 Договору поставка товару здійснюється партіями в асортименті, кількості, та по цінам визначеним в Специфікаціях. На виконання умов договору та Специфікації на адресу боржника був поставлений Товар.
Разом з товаром передається боржнику від кредитора всі супроводжувальні документи. Датою поставки товару і датою переходу права власності на товар є дата, зазначена кредитором у видатковій накладній при прийманні товару та товаросупроводжувальних документах (п.4.7, п.4.9 Договору). Згідно з вище переліченими первинними документами, на адресу боржника було поставлено товар на загальну суму 88 010,40 грн.
Згідно з п.5.4 укладеного договору боржник (покупець) здійснює оплату товару на підставі наданих кредитором (продавцем) документів та в строки встановлені Специфікацією, тобто з відстрочкою платежу на 30 календарних дня з дати поставки товару.
Боржником не було сплачено за отриманий товар, у зв'язку з чим кредитор звернувся з позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.01.2019 у справі №913/542/18 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» на користь ТОВ «Дніпровська енерго-металургійна компанія» основний борг у розмірі 88010,40 грн, 3% річних в сумі 4369,00грн, інфляційні нарахування в сумі 15454,86грн. та 1692,92 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ Господарського суду Луганської області від 31.01.2019 у справі №913/542/18 переданий Приватному виконавцю Дніпропетровського виконавчого округу Шагану О.А, але виконання зупинено у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство.
Кредитор просить визнати його вимоги до боржника на загальну суму 109527грн 18коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Згідно повідомлення розпорядника майна Гальченка Є.А. від 01.07.2019 №915 (а.с. 188-189 т.4) визнано вимоги кредитора TOB «Дніпровська енерго-металургійна компанія» в розмірі 109527грн 18коп, як обґрунтовані та безспірні, згідно рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/542/18, включено вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів, відповідно до встановленої КУзПБ черговості, зокрема до 4-ї черги: основний борг - 88010грн 40коп, 3% річних - 4369грн 00коп, інфляційні втрати - 15454грн 86коп та судовий збір за рішенням суду -1692грн 92коп., а також до 1- черги віднесено 3842грн 00коп витрат зі сплати судового збору за подання заяви кредитора.
Боржник ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» відзиву щодо вимог кредитора TOB «Дніпровська енерго-металургійна компанія» не надав.
Вимоги кредитора є підтвердженими доданими до його заяви документами, зокрема договорм поставки від 08.06.2016 №384-РА-УМТС, з протоколом розбіжностей, рішенням Господарського суду Луганської області від 08.01.2019 у справі №913/542/18, наказом Господарського суду Луганської області від 31.01.2019 у справі №913/542/18 тощо (а.с.9-28 т.48).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська енерго-металургійна компанія», до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, в розмірі 109527грн 18коп, у т.ч. основний борг - 88010грн 40коп, 3% річних - 4369грн 00коп, інфляційні втрати - 15454грн 86коп та судовий збір за рішенням суду -1692грн 92коп., які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ, а також до реєстру підлягають включенню у 1 чергу 3842грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами згідно п.1ч.1 ст.64 КУзПБ.
ІІ. Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м. Павлоград Дніпропетровської області, в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, звернувся до суду із заявою від 16.03.2019 №03-130/19 про визнання його кредитором та про включення до реєстру грошових вимог до боржника в розмірі 2005386грн 88коп.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається таке.
Між кредитором і боржником було укладено договір поставки від 09.01.2015 №1650-РА (далі за текстом - Договір №1),
Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 Договору №1 кредитор (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених Договором, поставити у власність боржника (покупця) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі за текстом - Продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору, а боржник (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 4.6 Договору №1 зобов'язання кредитора вважаються виконаними з моменту передачі Продукції у розпорядження боржника в погодженому місці призначення поставки в асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в Договорі та Специфікаціях, а зобов'язання боржника вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої Продукції.
Кредитор за видатковою накладною №12139 від 13.12.2016 відповідно до умов п.4.2 Договору №1, згідно із Специфікацією від 21.09.2016 передав у власність боржника Продукцію на суму 721050,00 грн., що підтверджується також відповідною довіреністю на отримання ТМЦ №1171 від 13.12.2016.
Згідно з п.5 Специфікації оплата поставленої Продукції здійснюється боржником протягом 5 (п'яти) робочих днів, відраховуючи з дев'яностого календарного дня від дня поставки. Отже, зобов'язання з оплати Продукції мало бути повністю виконане Боржником у строк по 20.03.2017 включно.
Станом на 15.03.2019 боржник не оплатив поставлену Продукцію, прострочена заборгованість боржника за даною поставкою складає 721050,00 грн.
Кредитор за видатковою накладною №122815 від 28.12.2016 відповідно до умов п. 4.2 Договору №1 та за Специфікацією від 21.09.2016 передав у власність боржника Продукцію на суму 536700,00 грн, що підтверджується також видачею відповідної довіреності на отримання ТМЦ №1296 від 28.12.2016.
Згідно з п. 5 Специфікації оплата поставленої Продукції здійснюється боржником протягом 5 (п'яти) робочих днів, відраховуючи з дев'яностого календарного дня від дня поставки. Отже, зобов'язання з оплати Продукції мало бути повністю виконане боржником у строк по 04.04.2017 включно, але станом на 15.03.2019 боржник не оплатив поставлену Продукцію, прострочена заборгованість боржника за даною поставкою складає 536700,00 грн.
Факт порушення боржником договірних зобов'язань та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника підтверджується рішенням Господарського суду Луганської області від 08.02.2018 у справі №913/999/17 про стягнення з боржника на користь кредитора частини суми основної заборгованості з оплати поставленої продукції в сумі 87400,00 грн, частини штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну оплату продукції в сумі 3275,22 грн, частини інфляційних нарахувань в сумі 9615,09 грн., частини 3% річних в сумі 6297,71 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.
11.05.2018 судом видано наказ про примусове виконання рішення, який до виконання кредитором не пред'являвся.
Між кредитором і боржником було укладено договір поставки від 31.08.2015 № 134/15-1РА (далі за текстом - Договір № 2).
Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 Договору №2 кредитор (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених Договором, поставити у власність боржника (покупця) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі за текстом - Продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору, а боржник (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 4.6 Договору №2 зобов'язання кредитора вважаються виконаними з моменту передачі Продукції у розпорядження боржника в погодженому місці призначення поставки в асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в Договорі та Специфікаціях, а зобов'язання боржника вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої Продукції.
Кредитор за видатковою накладною №12191 від 19.12.2016 поставив відповідно до умов п. 4.2 Договору № 2 та за Специфікацією №3/1 від 23.09.2015 в редакції Додаткової угоди № 4 від 29.09.2016 до Договору №2, і передав у власність боржника Продукцію на суму 185 028,00 грн., прийняття боржником Продукції, окрім підписання зазначеної вище накладної, підтверджується також видачею відповідної довіреності на отримання ТМЦ №1218 від 19.12.2016.
Згідно з п. 4 Специфікації оплата поставленої Продукції здійснюється боржником протягом 90 днів від дня поставки, зобов'язання з оплати Продукції мало бути повністю виконане боржником у строк по 20.03.2017 включно, але станом на 15.03.2019 боржник не оплатив поставлену Продукцію, прострочена заборгованість боржника за даною поставкою складає 185028,00 грн.
Факт порушення боржником договірних зобов'язань та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника підтверджуються рішенням Господарського суду Луганської області від 15.02.2018 у справі №913/997/17, яким з боржника на користь кредитора стягнуто частину суми основної заборгованості з оплати поставленої Продукції - 93700,00 грн., частину штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну оплату Продукції - 3406,54 грн; частину інфляційних нарахувань - 5297,78 грн., 3% - 4182,14 грн., витрати по сплаті судового збору - 1600,00 грн.
12.03.2018 видано наказ Господарського суду Луганської області у справі №913/997/17 про примусове виконання рішення, який до виконання кредитором не пред'являвся.
Відповідно до умов п.п. 6.8 Договорів №№ 1-2 за несвоєчасну оплату продукції боржнику за період прострочення оплати нараховано пеню - 186294грн 68коп, інфляційні втрати - 306842грн 99коп, та 3% річних - 81043грн 03коп., розрахунки наведено кредитором у його заяві.
Згідно повідомлення розпорядника майна Гальченка Є.А. від 01.07.2019 №894 (а.с.146-147 т.4) часткового визнано вимоги кредитора, відповідно до рішень Господарського суду Луганської області у справі №913/997/17 та у справі №913/999/17, решту вимог кредитора в сумі 1792212грн 40коп. не визнано.
Згідно пояснення кредитора від 07.02.2020 №02-057/20 кредитор заперечує проти позиції розпорядника майна, викладеної у його повідомленні від 01.07.2019 №894, з посиланням на вичерпні докази наявності існування заборгованості відповідно до заяви кредитора з грошовими вимогами.
Згідно повідомлення розпорядника майна Гальченка Є.А. від 07.02.2020 вих. №53 (а.с.49 т.49) у повному обсязі визнано вимоги кредитора ТОВ «Донбаська насосна компанія» в розмірі 2005386грн 88коп, які складаються з суми заборгованості за невиконання умов договорів в сумі 1442778,00 грн, інфляційних втрат - 306842,99грн, 3% річних - 81043,03 грн, пені - 171522,86грн та судового збору, включено до реєстру вимог кредиторів: у 1 чергу задоволення кредиторських вимог - 3842,00 грн. судового збору; до 4-ї черги - 1830664,02 грн. - основний борг, інфляційній втрати, 3% річних та судовий збір за рішеннями суду; до 6-ї черги задоволення кредиторських вимог - 171522,00 грн. пені.
Боржником ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» не надано відзиву щодо грошових вимог ТОВ «Донбаська насосна компанія».
Наявність у боржника несплаченого боргу перед кредитором підтверджується доданими до заяви кредитора документами, у т.ч.: договорами поставки від 09.01.2015 №1650-РА та від 31.08.2015 №134/15-1РА з додатками до них, рішеннями Господарського суду Луганської області від 08.02.2018 у справі №913/999/17, від 15.02.2018 у справі №913/997/17 та наказами Господарського суду Луганської області від 11.05.2018 у справі №913/999/17 та від 12.03.2018 у справі №913/997/17 тощо (а.с. 14-36 т.49).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України) встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Окрім цього, ст. 625 ЦК України передбачає сплату боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», до боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькианатрацит», в розмірі 2005386грн 88коп, з яких: основний борг - 1442778грн 00коп, 3% річних - 81043грн 03коп, інфляційні втрати - 306842грн 99коп., судовий збір за рішеннями суду - 3200грн 00коп., всього - 1833864грн 02коп є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; 171522грн 86коп. - пені (штрафних санкцій) є вимогами 6-ї черги згідно п.6 ч.1 ст.64 КУзПБ.
А також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842грн 00коп за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
ІІІ. Кредитор - Приватне підприємство «ЮРІНФОРМБЮРО», м. Дніпро, звернувся до суду в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, із заявою від 01.03.2019 вих№1, згідно якої просить визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 385548грн 26коп та 3842грн 00коп судового збору, та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на таке.
Між кредитором ПП «ЮРІНФОРМБЮРО» і боржником ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» був укладений договір від 13.02.2017 №693-РА-УМТС про надання послуг з охорони (далі - Договір).
Згідно п.1.1. Договору: «Виконавець зобов'язується надати, а Замовник прийняти та оплатити услуги згідно з державною класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010:52.29.2 «Послуги поміжні по транспортуванню, тощо».
П.2.1. «Оплата за супровід вагонів з вантажем здійснюється згідно виставлених виконавцем на адресу замовника рахунків».
П.2.2. «Підставою для остаточних .розрахунків і підписання акта наданих послуг є звіт особи, яка супроводжує вантаж, ж/д документи, що підтверджують отримання вантажу в пункті призначення, квитанції про зважуванні, акти загальної форми».
П.2.4. Договору: «Оплата за охорону і супровід вантажу здійснюється Замовником на рахунковий рахунок Виконавця протягом 10 (Десяти) банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг, який надається Виконавцем Замовнику не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітним і згідно виставленого рахунку».
Замовник зобов'язується своєчасно, при отриманні виставлених рахунків провести розрахунок і оплату послуг за охорону (п. 4.2Договору).
П. 4.6. Договору «В разі невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором Замовник несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України».
Так, Замовник направляв на адресу заявки на охорону (вих. № 202 від 13.02.2017, №278 від 02.2017, на 07.03.2017), і Виконавцем було надано послуги з охорони вантажу, укладено акти та виставлено рахунки, відповідно до чинного законодавства зареєстровані податкові накладні зі сплати ПДВ.
На адресу ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» направлені копії первинних документів, а пізніше - оригінали рахунків з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), залізничними документами (які підписані замовником), що підтверджують отримання вантажу в пункті призначення, квитанціями про зважування, актами загальної форми №119 від 25.02.2017 на суму 10800грн., №120 від 26.02.2017 на суму 72000 грн., №121 від 28.02.2017 на суму 4200грн., №122 від 2|8.02.2017 на суму 11200грн., №123 від 01.03.2017 на суму 2400грн., №124 від 03.03.2017 на суму 6000грн., №125 від 03.03.2017 на суму 24000грн., №127 від 06.03.2017 на суму 14400грн., №128 від |7.03.2017 на суму 14000грн., №129 від 07.03.2017 на суму 14400грн., №130 від 07.03.2017 на суму |800грн., - термін оплати за якими вже настав, проте оплата не надійшла.
В результаті неналежного виконання зобов'язань за вказаним вище договором, станом на 04.03.2019 утворилася заборгованість 206200грн. 00коп, з урахуванням ПДВ.
Оригінали рахунків з актами прийомки наданих послуг у 2-х примірниках - по одному для кожної сторони Договору - для підписання, скріплення печаткою та повернення одного примірника виконавцю, були отримані ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» 16.03.2017, що підтверджено описом та поштовим повідомленням, але Акти - примірники Виконавця так і не були повернуті йому, а 15.03.2017 на офіційному сайті боржника з'явилось оголошення ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» про втрату управління підприємствами, розташованими на тимчасово непідконтрольній території Донецької та Луганської області, серед яких і ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ». Тому, акти наданих послуг не підписані з боку боржника, але вони ним отримані відповідно до умов договору. Будь-яких претензій чи заперечень з боку наданих послуг від боржника не надходило, тому вони вважаються прийнятими.
ПП «ЮРІНФОРМБЮРО» направив ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» лист вих. №1 від 01.03.2017 з проханням надати гарантійний лист щодо оплати виставлених рахунків, на який ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» надав письмову відповідь вих. №290 від 03.03.2017, про гарантії виконання своїх обов'язків.
Відповідно до умов п.5.3 Договору «Сторони не несуть відповідальності за повне чи часткове виконання своїх обов'язків по даному договору, якщо воно стало наслідком форс-мажорних обставин.... У випадку настання таких обставин Сторони повідомляють один одного факсом чи іншим зручним способом», але від ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» з 15.03.2017 не було жодних повідомлень на адресу кредитора з цього приводу.
Кредитор зазначає, що знаходиться в скрутному фінансовому становищі на межі банкрутства.
Боржнику ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» повторно було направлено претензію кредитора №1 від 10.04.2017, яка була отримана боржником 13.04.2017 згідно поштового повідомлення. Проте, оплата так і не надійшла.
Відповідно до ст.625 ЦК України за період з 24.03.2017 по 06.02.2019 (до початку процедури банкрутства) на суму заборгованості боржника нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на загальну суму 179348,26 грн..
У зв'язку з викладеним, кредитор просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 385548грн 26коп, у т.ч. основний борг - 206200грн. 00коп., з урахуванням ПДВ, інфляційні втрати - 48301грн 49коп, 3 % річних - 11592грн 00коп, пеня -119454грн 77коп. та 3842грн 00коп. - судовий збір, включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора від 01.07.2019 №898 (а.с. 154-155 т.4) розпорядником майна Гальченком Є.А. не визнано вимоги кредитора, зазначено, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як вважає розпорядник майна, не оплачено судовий збір за подання заяви кредитора з грошовими вимогами.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора від 07.02.2020 №52 (а.с. 96 т.50) розпорядником майна Гальченком Є.А. визнано заборгованість перед кредитором ПП «ЮРІНФОРМ» у заявленому розмірі та включено до реєстру вимог кредиторів у 1 чергу - судовий збір - 3842,00грн.; у 4 чергу основний борг, 3% річних, інфляційні - 266093,49 грн.; у 6 чергу - пеню 119454,77 грн.
Боржник ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» відзиву на заяву кредитора ПП «ЮРІНФОРМ» не надав.
Кредитор ПП «ЮРІНФОРМ» до своєї заяви з грошовими вимогами від 01.03.2019 вих№1 надав докази сплати судового збору за подання цієї заяви в розмірі 3842грн 00коп., зокрема квитанцію про сплату судового збору від 04.03.2019 (а.с.12 т.50), що спростовує доводи та заперечення розпорядника майна.
До заяви кредитора від 01.03.2019 вих№1 додано належне документальне підтвердження заявлених вимог, зокрема: договір надання послуг з охорони від 13.02.2017 №693-РА-УМТС, рахунки-фактури, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, листування між кредитором та боржником щодо оплати за договором, претензія боржника від 10.04.2017 №1, Акт звірки за 01.01.2016- 25.05.2019, розрахунок заявлених вимог, розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, які судом перевірені та визнані достовірними тощо (а.с. 13-84 т.50).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Приватного підприємства «ЮРІНФОРМБЮРО» до боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькианатрацит», в розмірі 385548грн 26коп, у т.ч. основний борг - 206200грн. 00коп., інфляційні втрати - 48301грн 49коп, 3 % річних - 11592грн 00коп, всього - 266093грн 49коп, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; пеня -119454грн 77коп. є вимогами 6-ї черги згідно п.6 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп.
ІV. Кредитор - Приватне підприємство «Свердловський машинобудівний завод», м. Запоріжжя, звернувся до суду в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, із заявою від 12.03.2019 б/н, згідно якої просить визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 2028640грн 77 коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Заявлені вимоги кредитор обгрунтовує наступним.
Між ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» та ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» було укладено договір підряду №430/14-7РА від 06.05.2014.
ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» були виконані роботи за цим договором.
Між ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» та ПП «Свердловський машинобудівний завод» було укладено договори про відступлення права вимоги від 12.05.2015 №28/8П/15-РА, від 01.10.2015 №31, від 21.12.2015 №35.
ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» частково не виконало свої зобов'язання за договорами, у зв'язку з чим ПП «Свердловський машинобудівний завод» звернулось до господарського суду.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.08.2018 у справі №913/206/18 задоволено позовні вимоги ПП «Свердловський машинобудівний завод» до ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», з останнього стягнуто 1405693,96 грн. - основного боргу, 91572,61 грн. - 3% річних за період з 06.05.2015 по 29.04.2018, 501394,29 грн. - збитків від інфляції за період з травня 2015 по березень 2018 року, 29979,91 грн. - судового збору, всього 2028640,77 грн.
Згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі №913/206/18 зазначене рішення залишено в силі.
03.12.2018 Господарським судом Луганської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 06.08.2018, яке набрало законної сили 20.11.2018.
Станом на цей час рішення Господарського суду Луганської області від 06.08.2018 у справі №913/206/18 не виконано, про що свідчить довідка боржника №19/03-12 від 12.03.2019.
З цих підстав кредитор просить суд визнати його грошві вимоги до боржника в розмірі 2028640,77грн, у т.ч. 1405693,96грн. - основний борг, 91572,61грн. - 3% річних за період з 06.05.2015 по 29.04.2018, 501394,29грн. - інфляційні втрати за період з травня 2015 по березень 2018 року, 29979,91 грн. - судовий збір за рішенням суду, а також 3842,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.
Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора від 11.05.2019 №904 (а.с. 166-167 т.4) розпорядником майна Гальченком Є.А. у повному обсязі визнано вимоги кредитора ПП «Свердловський машинобудівний завод», як підтверджені судовим рішенням, в розмірі 2028640,77 грн, у т.ч. основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір за рішенням суду - включено до реєстру у 4 чергу, а також віднесено до 1-ої черги 3842,00 грн. судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами.
Боржником не надано відзиву на заяву кредитора ПП «Свердловський машинобудівний завод», з грошовими вимогами.
До заяви кредитора додано належне документальне підтвердження заявлених вимог, зокрема: рішення Господарського суду Луганської області від 06.08.2018 у справі №913/206/18, постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі №913/206/18, наказ Господарського суду Луганської області від 03.12.2018 у справі №913/206/18, бухгалтерська довідка боржника від 12.03.2019 №19/03-12 тощо (а.с. 12-25 т.52).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Приватного підприємства «Свердловський машинобудівний завод», до боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькианатрацит», в розмірі 2028640грн 77коп, у т.ч. 1405693грн 96коп - основний борг, 91572грн 61коп - 3% річних, 501394грн 29коп - інфляційні втрати, 29979грн 91коп. - судовий збір за рішенням суду, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп.
V.Кредитор - Концерн «СОЮЗЕНЕРГО», м. Новомосковськ Дніпропетровської області, звернувся до суду в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, із заявою від 07.03.2019 б/н, згідно якої просить визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 83040грн 00коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на таке.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.05.2017 у справі №913/369/17, стягнуто з боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на користь кредитора Концерну «Союзенерго» заборгованість за договором поставки №130- РА-УМП від 23.11.2015 у розмірі 81440 грн. 00коп. та 1600грн 00коп. судового збору.
На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Луганської області видано наказ від 13.06.2017 у справі №913/369/17, який пред'явлено до виконання у встановленому чинним законодавством України порядку, за цим наказом постановою від 14.07.2017 ВП №54302152 Сєвєродонецького ВДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження. Заборгованість за вказаним рішенням не стягнуто.
У рішенні від 30.05.2017 у справі №913/369/17 судом встановлено, що позивачем (кредитором), як постачальником, на виконання умов договору поставки №130-РА-УМП від 23.11.2015 боржнику було поставлено продукцію на загальну суму 540000,00грн, яка боржником, як покупцем, була прийнята, що підтверджується видатковими накладними, а відповідач (боржник) свої зобов'язання по повній оплаті товару, відповідно до п.5.2. та п.5 специфікації в повному обсязі не виконав, а оплатив лише частково на суму 458560,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями, з цих підстав судом було задоволено позовні вимоги позивача (кредитора), а саме в сумі 81440, 00грн.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі №3-57гс10, від 04.07.2011 у справі №3-65гс11, від 12.09.2011 у справі №3-73гс 11, від 24.10.2011 у справі №3-89гс11, від 23.01.2012 у справі № -142гс11.
Посилаючись на приписи ст.193 ГК України та ст.625 ЦК України кредитор визначає загальну суму грошових вимог до боржника, яка складає 83040грн 00коп.
Згідно повідомлення розпорядника майна про розгляд грошових вимог кредитора від 01.07.2019 №901 (а.с. 160-161 т.4) заява Концерну «СОЮЗЕНЕРГО» про включення кредиторських вимог подана в строк передбачений законодавством та відповідає вимогам Закону. Сума заявленої заборгованості в розмірі 83040грн. є обґрунтованою та складається з основного боргу, тому заборгованість перед Концерн «СОЮЗЕНЕРГО» визнано та включено до реєстру вимог кредиторів: у 1 чергу - 3842,00 грн. судового збору, у 4 чергу - 83040грн 00коп основного боргу та судових витрат за рішенням суду.
Відзиву боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на заяву кредитора Концерну «СОЮЗЕНЕРГО» не надійшло.
До заяви кредитора додано належне документальне підтвердження заявлених вимог, зокрема: рішення Господарського суду Луганської області від 30.05.2017 у справі №913/369/17, наказ Господарського суду Луганської області від 13.06.2017 у справі №913/369/17, постанову Сєвєродонецького ВДВС ГТУЮ у Луганській області від 14.07.2017 ВП №54302152 про відкриття виконавчого провадження тощо (а.с. 14-32 т.54).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Концерну «СОЮЗЕНЕРГО», до боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькианатрацит», в розмірі 83040грн 00коп, у т.ч заборгованість за договором поставки №130- РА-УМП від 23.11.2015 у розмірі 81440 грн. 00коп. та 1600грн 00коп. судового збору, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп.
VІ. Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецгрупп», м. Київ, звернувся до суду з заявою від 06.03.2019 б/н , в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, згідно якої просить визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 561778грн 28коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на наступне.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.03.2018 у справі №913/782/17, стягнуто з ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «АВТОСПЕЦГРУПП» борг в сумі 111889грн 30коп., 3% річних в сумі 1728грн 87коп. за період з 10.03.2017 по 30.09.2017, інфляційні нарахування в сумі 3950грн 18коп. за період з квітня 2017р. по вересень 2017р., пеню в сумі 14189грн 98коп., витрати на судовий збір в сумі 1976,38 грн.
На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Луганської області видано наказ від 26.03.2018 у справі №913/782/17, який пред'явлено до виконання у встановленому чинним законодавством України порядку, 02.10.2018 за цим наказом відкрито ВП №57344743, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.11.2017 у справі №913/781/17 з ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» стягнуто на користь ТОВ «Автоспецгрупп» основний борг в сумі 296749грн. 87 коп., 3% річних в сумі 3319грн. 95коп., інфляційні втрати в сумі 4930грн 54 коп., пеню в сумі 27768 грн 03 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4991грн 53 коп.
Як зазначає кредитор, встановлені зазначеними вище рішенням обставини не потребують доказування в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України, а також кредитор посилається на ст. 129 Конституції України, ст. 18 ГПК України, рішення Європейського суду з прав людини у справі Совтрансавто - Холдинг проти України (з посиланням на справу Брумареску проти Румунії, параграф 61), ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 20.12.2010 у справі №3-57гс10, від 04.07.2011 у справі №3-65гс11, від 12.09.2011 у справі №3-73гс11, від 24.10.2011 у справі №3-89гс11, від 23.01.2012 у справі №3-142гс11.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України кредитором донараховано боржнику інфляційні втрати та 3% річних за межами судових рішень відповідно до наведених розрахунків.
Згідно рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2018 у справі № 913/782/17 заборгованість склала 156208, 56грн., з яких 133734,71 (сума боргу за рішенням) + 17063,09 (інфляційне збільшення) + 5410,76 (3% річних), згідно рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2017 у справі №913/781/17 заборгованість склала 405569,72 грн., з яких 337759,92 (сума боргу за рішенням) + 52799,95 (інфляційне збільшення) + 15009,85 (3% річних), загальна сума кредиторських вимог ТОВ «Автоспецгрупп» до боржника складає - 561778,28 грн.
Згідно повідомлення розпорядника майна про розгляд грошових вимог кредитора від 01.07.2019 №897 (а.с. 152-153 т.4) грошові вимоги кредитора ТОВ «Автоспецгрупп» визнано згідно судових рішень у справах №913/782/17 та №913/781/17 в сумі 561778грн 29коп, віднесено до відповідних черг задоволення згідно Закону.
Відзиву боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на заяву кредитора ТОВ «Автоспецгрупп» не надійшло.
До заяви кредитора додано належне документальне підтвердження заявлених вимог, зокрема: рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2018 у справі № 913/782/17, наказ Господарського суду Луганської області від 26.03.2018 у справі № 913/782/17, постанова від 02.10.2018 ВП №57344743 про відкриття виконавчого провадження, рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2017 у справі №913/781/17, наказ Господарського суду Луганської області від 27.11.2017 у справі №913/781/17, розрахунки суми кредиторських вимог, які судом перевірені та визнані достовірними тощо (а.с. 19-42 т.51).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецгрупп», м. Київ, до боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», в розмірі 561778грн 28коп, з яких основний борг - 408639грн 17коп, 3% річних - 25469грн 43коп, інфляційні втрати - 78743грн 76коп, судовий збір за рішеннями суду - 6967грн 91коп, всього 519820грн 27коп, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ, пеня - 41958грн 01коп, яка є вимогами 6-ї черги згідно п.6 ч.1 ст.64 КУзПБ, а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп.
VІІ. Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська», с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, в межах строку, встановленого ч1 ст23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч1 ст45 КУзПБ, звернувся до суду із заявою від 13.03.2019 №1/15 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 101677грн 59коп, з яких основний борг - 67836грн 54коп., інфляційні втрати - 27751грн 76коп, 3% річних - 6089грн 29коп, просить визнати його вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів у справі.
Заявлені вимоги кредитор обґрунтовує наступним.
Між ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «ПАВЛОГРАДСЬКА» та ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» було укладено договір поставки від 16.12.2015 №175-РА-УМТС, згідно з умовами цього договору та Специфікації від 17.12.2015 відповідно до видаткової накладної №1 від 13.01.2016 боржнику було передано продукцію на суму 67 836,54грн, яка мала бути сплачена боржником в строк до 17.02.2016, у встановлений договором (п.5.4) строк, вказана сума ним не була сплачена, тому кредитором було направлено претензію від 31.12.2018 б/н про сплату заборгованості.
Боржник визнав зазначену заборгованість перед ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «ПАВЛОГРАДСЬКА», що підтверджується його відповіддю на претензію вих. №8/13 від 22.01.2019, але, посилаючись на відсутність достатніх коштів, просив надати йому відстрочку та повідомив, що сплатить ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «ПАВЛОГРАДСЬКА» визнаний ним борг в стислі терміни.
До цього часу боржник оплати не здійснив.
Відповідно до ст. 625 ЦК України у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання по оплаті за отриману за договором продукцію боржнику нараховано 3% річних та інфляційні втрати, згідно доданого розрахунку, таким чином вимоги кредитора складаються з основного боргу - 67836,54грн, інфляційних втрат - 27751,76грн, 3 % річних - 6089, 29грн, всього - 101677,59грн.
Згідно повідомлення розпорядника майна про розгляд грошових вимог кредитора від 01.07.2019 №920 (а.с. 196-197 т.4) грошові вимоги кредитора ТОВ «ЦЗФ Павлоградська» визнано у повному обсязі та віднесено до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів, а також включено до 1 черги судовий збір 3842грн за подання заяви кредитора.
Відзиву боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на заяву кредитора ТОВ «ЦЗФ Павлоградська» не надійшло.
До заяви кредитора додано належне документальне підтвердження заявлених вимог, зокрема: договір поставки від 16.12.2015 №175-РА-УМТС, специфікація до цього договору від 17.12.2015, видаткової накладної №1 від 13.01.2016, рахунок на оплату О3 № ЦОФ00000001 від 13.01.20146, довіреність на отримання продукції від 13.01.2016 №15, акт прийому-передачі від 13.01.2016 до договору, претензія кредитора від 31.12.2018 б/н про сплату заборгованості, відповідь боржника на претензію вих. №8/13 від 22.01.2019, розрахунки суми кредиторських вимог щодо інфляційних втрат та 3 % річних, які судом перевірені та визнані достовірними тощо (а.с. 13-27 т.53).
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено сплату боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень з боку боржника, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська», до боржника ТОВ «ДТЕК Ровенькианатрацит», в розмірі 101677грн 59коп, з яких основний борг - 67836грн 54коп., інфляційні втрати - 27751грн 76коп, 3% річних - 6089грн 29коп є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842грн 00коп за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд зобов'язує розпорядника майна Гальченка Є.А. включити до реєстру вимог кредиторів у справі №913/619/18 про банкрутство ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» визнані судом грошові вимоги кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, п.п. 1, 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Визнати обґрунтованими грошові вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” (проспект Гвардійський, б.30/1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 37713861) наступних кредиторів:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська енерго - металургійна компанія», м. Дніпро, в розмірі 109527грн 18коп, у т.ч. основний борг - 88010грн 40коп, 3% річних - 4369грн 00коп, інфляційні втрати - 15454грн 86коп та судовий збір за рішенням суду -1692грн 92коп., які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842грн 00коп за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м. Павлоград Дніпропетровської області, в розмірі 2005386грн 88коп, з яких: основний борг - 1442778грн 00коп, 3% річних - 81043грн 03коп, інфляційні втрати - 306842грн 99коп., судовий збір за рішеннями суду - 3200грн 00коп., всього - 1833864грн 02коп є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; 171522грн 86коп. - пені (штрафних санкцій) є вимогами 6-ї черги згідно п.6 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842грн 00коп за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника;
- Приватного підприємства «ЮРІНФОРМБЮРО», м. Дніпро, в розмірі 385548грн 26коп, у т.ч. основний борг - 206200грн. 00коп., інфляційні втрати - 48301грн 49коп, 3 % річних - 11592грн 00коп, всього - 266093грн 49коп, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; пеня -119454грн 77коп. є вимогами 6-ї черги згідно п.6 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп;
- Приватного підприємства «Свердловський машинобудівний завод», м. Запоріжжя, в розмірі 2028640грн 77 коп, у т.ч. 1405693грн 96коп - основний борг, 91572грн 61коп - 3% річних, 501394грн 29коп - інфляційні втрати, 29979грн 91коп. - судовий збір за рішенням суду, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп;
- Концерну «СОЮЗЕНЕРГО», м. Новомосковськ Дніпропетровської області, в розмірі 83040грн 00коп, у т.ч заборгованість за договором поставки №130- РА-УМП від 23.11.2015 81440 грн. 00коп. та 1600грн 00коп. судового збору, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецгрупп», м. Київ, в розмірі 561778грн 28коп, з яких основний борг - 408639грн 17коп, 3% річних - 25469грн 43коп, інфляційні втрати - 78743грн 76коп, судовий збір за рішеннями суду - 6967грн 91коп, всього 519820грн 27коп, які є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ, пеня - 41958грн 01коп, яка є вимогами 6-ї черги згідно п.6 ч.1 ст.64 КУзПБ, а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська», с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, в розмірі 101677грн 59коп, з яких основний борг - 67836грн 54коп, інфляційні втрати - 27751грн 76коп, 3% річних - 6089грн 29коп. є вимогами 4-ї черги згідно п.4 ч.1 ст.64 КУзПБ; а також, відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КУзПБ до 1-ї черги задоволення, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, відносяться витрати по сплаті судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3842грн 00коп.
2.Розпоряднику майна Гальченку Є.А. - включити до реєстру вимог кредиторів у справі №913/619/18 про банкрутство ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» визнані судом вимоги кредиторів, відповідно до п.1 резолютивної частини цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення 18.02.2020 та її може бути оскаржено у порядку, встановленому ст.ст.254-257 ГПК України, з урахуванням приписів ст.9 КУзПБ.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2020.
Суддя М.Ю. Ковалінас
Надр. 11 прим.
1- до справи:
2-кредитору - ТОВ “Автоспецгрупп”, (вул. Івана Кудрі, 5, м. Київ, 01042) реком. з повідом.;
3- кредитору-ТОВ “Юрінформбюро” (пр.. Пушкіна, 15/2/39, м. Дніпро, 49000; вул.. Набережна Перемоги, 108/10/13, м. Дніпро, 49000) реком. з повідом.;
4-кредитору - Концерна “ СОЮЗЕНЕРГО ” (вул. Спаська, 8, м. Новомосковськ Дніпровської області, 51200) реком. з повідом.;
5- кредитору - ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Павлоградська” (вул. Шахтарська, 8, Павлоградський район, с. Вербки, Дніпорпетровської області, 51413) реком. з повідом.
6- кредитору - ПП“Свердловський машинобудівний завод” (вул. Кругова, б.88, м. Запоріжжя) реком. з повідом.;
7-кредитору - ТОВ “Дніпровська енерго-металургійна компанія” (проспект Слобожанського, 12, м. Дніпро) реком. з повідом.;
8-кредитору-ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (вул. Крилова, б. 25, м. Павлоград Дніпровської області, 51400) реком. з повідом.;
9- розпоряднику майна- Гальченку Є. А. (а/с 1786, м.Дніпро, Україна, 49027) реком. з повідом. ;
10- Відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Луганській області (вул.Єгорова, 22, м.Сєвєродонецьк, 93400) реком. з повідом. - судова повістка;
11- боржнику - ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”, (проспект Гвардійський, буд.30/1, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400) реком. з повідом. - судова повістка;
Вих.
10