пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
"24" лютого 2020 р. справа № 903/6/18
Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни
та за присутності представників:
Сашин О.А. - арбітражний керуючий
Ліпкевич І.В. - представник, адвокат ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (дов. від 19.08.2019р. №69, посвідчення від 08.10.2018р. №1052)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в режимі відеоконференції
клопотання арбітражного керуючого - Сашина Олександра Андрійовича
про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого
та про стягнення витрат арбітражного керуючого
у справі за заявою Приватного підприємства "Моноліт Фудз", м.Київ
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод", смт.Ратне Ратнівського району
02 січня 2018 року приватне підприємство "Моноліт Фудз" звернулось до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод".
Ухвалою господарського суду від 03.01.2018р. відповідну заяву було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 15 січня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.02.2018р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" (смт. Ратне, Ратнівський район, вул.Шевченка, 47, код ЄДРПОУ 13360705), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 28 травня 2018 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича.
Ухвалою господарського суду від 23.04.2018р. було затверджено реєстр вимог кредиторів приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод".
Постановою господарського суду від 28.10.2019р. процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Сашина Олександра Андрійовича було припинено, Приватне акціонерне товариство "Ратнівський молокозавод" визнане банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Москву Юлію Орестівну.
Ухвалою суду від 28.11.2019р. клопотання арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, залишено без розгляду, клопотання арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди задоволено частково на суму 164 292,00 грн., звіт арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна затверджено частково на суму 164 292,00 грн., клопотання арбітражного керуючого Сашина О.А. про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого задоволено частково на суму 127 328,00 грн., постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на користь арбітражного керуючого Сашина О.А. суму основної грошової винагороди в розмірі 125 558,14 грн. в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання у період з 01.07.2018р. по 28.10.2019р. обов'язків розпорядника майна у справі про банкрутство ПрАТ "Ратнівський молокозавод" та постановлено стягнути з Приватного підприємства "Моноліт Фудз" на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича суму основної грошової винагороди в розмірі 1769,86 грн. в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання у період з 01.07.2018р. по 28.10.2019р. обов'язків розпорядника майна у справі про банкрутство ПрАТ "Ратнівський молокозавод".
15 січня 2020 року арбітражний керуючий Сашин О.А. звернувся до господарського суду із клопотанням №02-01/04/156 від 10.01.2020р. про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого та про стягнення витрат арбітражного керуючого.
Ухвалою суду від 17.01.2020р. клопотання арбітражного керуючого було призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2020р.
30 січня 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області були зареєстровані письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" від 30.01.2020р. по суті клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого та про стягнення витрат арбітражного керуючого, в яких фінансова компанія не погоджується з вимогами арбітражного керуючого.
Ухвалою суду від 03.02.2020р. поруч з іншим було постановлено:
- розгляд справи в частині клопотання арбітражного керуючого - Сашина Олександра Андрійовича про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого та про стягнення витрат арбітражного керуючого відкласти на 24.02.2020р.;
- зобов'язати арбітражного керуючого Сашина О.А. до 21.02.2020р. надати суду розгорнуті (деталізовані, помісячні) та окремо розмежовані розрахунки понесених витрат в процедурі розпорядження майном за період з 02.02.2018р. по 20.10.2019р. на визначену у клопотанні суму 84 435,00 грн., з посиланням на той чи інший документ (фіскальний чек, опис вкладень, довідка, товарний чек, посадочний документ, рахунок, квитанція і т.п.), пояснення стосовно позиції ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", викладених у запереченнях кредитора від 30.01.2020р.
14.02.2020р. електронною поштою на адресу суду від арбітражного керуючого Сашина О.А. надійшло клопотання №02-01/14 від 14.02.2020р. про забезпечення його участі в судовому засіданні 24.02.2020р. о 09:30 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18.02.2020р. клопотання арбітражного керуючого Сашина О.А. №02-01/14 від 14.02.2020р. про участь у судовому засіданні 24.02.2020р. по справі №903/6/18 в режимі відеоконференції було задоволено, постановлено забезпечити Миколаївський окружний адміністративний суд (54001, вул. Декабристів, 41/10, м. Миколаїв) проведення 24.02.2020р. на 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні суду судового засідання по справі №903/6/18 за заявою Приватного підприємства "Моноліт Фудз" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод".
21 лютого 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області були зареєстровані письмові пояснення арбітражного керуючого Сашина О.А від 20.02.2020р. №02-01/17/159.
У визначений ухвалою суду від 03.02.2020р. день та час в судове засідання з'явились арбітражний керуючий Сашин О.А. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".
Інші кредитори у справі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча про день та час розгляду справи в судовому засіданні були повідомлені належним чином. Не з'явився в судове засідання і ліквідатор ПрАТ "Ратнівський молокозавод".
Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий Сашин О.А. клопотання про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого та про стягнення витрат арбітражного керуючого підтримав та просить суд його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні та письмових поясненнях.
Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" з приводу затвердження звіту арбітражного керуючого в повному обсязі та стягнення відповідних витрат з ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях. При цьому зазначив про відсутність правових підстав для стягнення з товариства витрат арбітражного керуючого.
Розглянувши матеріали справи, клопотання та звіт арбітражного керуючого, документи в їх обґрунтування, судом враховано наступні обставини:
З 21 жовтня 2019 року введено в дію положення Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII.
Пунктами 1, 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами).
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018р. передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до положень ч. 4, 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Судом засвідчується, що арбітражним керуючим Сашиним О.А. було ініційовано проведення зборів комітету кредиторів ПрАТ "Ратнівський молокозавод" з наступним порядком денним: розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у процедурі розпорядження майном боржника.
Засіданням комітету кредиторів ПрАТ "Ратнівський молокозавод", оформленим протоколом №6 від 16.09.2019р., схвалено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном боржника у справі №903/6/18 за період з 02.02.2018р. по 16.09.2019р. в сумі 152 859,00 грн. - основна грошова винагорода та 71 356,00 грн. відшкодування витрат.
Поруч з цим арбітражним керуючим Сашиним О.А. було донараховано за період з 16.09.2019р. по 28.10.2019р. в сумі 11 711,00 грн. - основної грошової винагороди та 13 469,00 грн. у відшкодування витрат. Зазначені суми були схвалені на засіданні зборів кредиторів ПрАТ "Ратнівський молокозавод", оформленому протоколом №3 від 22.10.2019р.
Відтак, у наданому суду звіті розпорядника майна про проведену роботу останній повідомляє суд про витрати, здійснені ним під час виконання обов'язків розпорядника майна у справі на загальну суму 84 435,00 грн.
Дослідивши докази понесених витрат у стадії розпорядження майном боржника судом встановлено, що матеріалами справи документально підтверджено фактичні витрати розпорядника майна, які пов'язані з провадженням у справі про банкрутство та витрачені в ході виконання обов'язків розпорядника майна на наступні суми:
- 5 295,26 грн. - відправлення кореспонденції;
- 8476,99 грн. - оплата проїзду (5777,75 грн. - поїзд, 2691,24 грн. - автобус, 8 грн. - тролейбус);
- 1947,20 грн. - канцтовари;
- 318,00 грн. - витрати, пов'язаних із отриманням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
- 1630,00 грн. - послуги мобільного зв'язку;
- 11 900,29 грн. - вартість проживання в готелях;
- 620,40 грн. - харчування;
- 1864,00 грн. - ремонт, заправка картриджа;
- 6805,36 грн. - інші господарські витрати (послуги нотаріуса, послуги "Нова пошта", аналіз фінансово-господарської діяльності, фото, аптека).
Також арбітражним керуючим Сашиним О.А. до витрат розпорядника майна були включені витрати, пов'язані із отриманням послуг інтернет зв'язку на суму 1925,00 грн, послуг із користування програмою "IpLex Profi" (законодавство) на суму 6840,00 грн. та витрачено паперу на загальну суму 2900,30 грн.
Стосовно витрат, пов'язаних із отриманням послуг інтернет зв'язку на суму 1925,00 грн, послуг із користування програмою "IpLex Profi" (законодавство) на сум 6840,00 грн. та витрат на придбання паперу на загальну суму 2900,30 грн., суд вважає за необхідне обмежити останні в пропорційному розмірі 33,3% від загальної суми. Викладене пов'язане з тими обставинами що у період з 02 лютого 2018 року по 28 жовтня 2019 року (згідно наданих в судовому засіданні арбітражним керуючим Сашиним О.А. усних пояснень) останнім виконувались повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) у трьох справах і витрати пов'язані з отриманням послуг інтернет зв'язку, послуг із користування програмою "IpLex Profi" та витрат на придбання паперу пропорційно стосуються кожної з цих справ, в тому числі справи про банкрутство ПрАТ "Ратнівський молокозавод".
На підставі викладеного суд вважає, що витрати, пов'язані із отриманням послуг інтернет зв'язку підставні на суму 641,66 грн., послуг із користування програмою "IpLex Profi" (законодавство) на суму 2280,00 грн. та витрати на придбання паперу на суму 966,76 грн.
За таких обставин суд вважає, що звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" підлягає затвердженню на суму 42 745,92 грн.
Стосовно витрат, пов'язаних із придбанням пального на загальну суму 23 796,41 грн. та витрат пов'язаних із відрядженнями розпорядника майна (виплата добових) в загальному розмірі 21 300,00 грн., суд вважає, що клопотання в цій частині, слід залишити без розгляду з врахуванням наступного:
Згідно з п.п. 170.9.1. ст. 170 Податкового кодексу України до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Сума добових визначається в разі відрядження:
у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Суд зазначає, що в даному випадку до матеріалів клопотання від 10.01.2020р. №02-01/04/156 арбітражним керуючим Сашиним О.А. не долучено жодного наказу про відрядження та не надано відповідних первинних документів в їх підтвердження.
Також судом встановлено, що до матеріалів клопотання від 10.01.2020р. №02-01/04/156 арбітражним керуючим Сашиним О.А. було долучено чеки з АЗС України, про те не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що зазначені витрати понесені в процедурі розпорядження майном боржника у справі №903/6/18. З доказів, які надані арбітражним керуючим Сашиним О.А. на підтвердження суми понесених витрат, суд не вбачає пов'язаності їх зі справою та те, що вони понесені саме Сашиним О.А.
Судом також засвідчується, що саме лише зазначення в клопотанні про витрати на пальне та не долучення будь-яких доказів в підтвердження власності, користування чи оренди автомобіля, надання послуг з перевезень не є належним, допустимим і достатнім доказом понесення витрат арбітражним керуючим Сашиним О.А. витрат на пальне.
Також суд звертає увагу арбітражного керуючого Сашина О.А., що до матеріалів клопотання було долучено ряд незрозумілих документів та документів, які одинакові за змістом та сумою.
Згідно ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши докази понесених витрат у стадії розпорядження майном боржника судом встановлено, що матеріалами справи документально підтверджено фактичні витрати розпорядника майна на суму 42 745,92 грн., які пов'язані з провадженням у справі про банкрутство та витрачені в ході виконання обов'язків розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
Суд зазначає, що Кодекс покладає на кредитора - заявника обов'язок щодо здійснення сплати шляхом авансування арбітражному керуючому виключно суми грошової винагороди за період виконання ним повноважень розпорядника майна.
За викладених обставин у господарського суду відсутні правові підстави для примусового стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство в сумі суму 42 745,92 грн. та задоволення клопотання арбітражного керуючого, в цій частині. Вимога розпорядника майна про покладення понесених витрат під час провадження у справі про банкрутство у визначеній частині на ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" є необґрунтованою та відхиляється судом.
На підставі викладеного суд вважає, що, у відповідності до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, сума витрат 42 745,92 грн. покладається на боржника і підлягає задоволенню у першу чергу в ліквідаційній процедурі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ухвалив:
1. Клопотання арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" та про стягнення витрат арбітражного керуючого, задовольнити частково.
2. Звіт арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" затвердити частково на суму 42 745,92 грн.
3. Клопотання арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" на суму 41 689,08 грн., залишити без розгляду.
4. В задоволені клопотання арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича про стягнення витрат арбітражного керуючого за рахунок ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може буте подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 26.02.2020р.
Суддя В. А. Войціховський