ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2020Справа № 910/17857/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Владар Україна» до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, ка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Філія «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 54 797,58 грн., без виклику представників сторін,
У грудні 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 47 748,00 грн. основного боргу, 4 778,58 грн. інфляційних втрат та 2 271,00 грн. 3 % річних за договором №ЦЗВ-03-11517-01 від 01.12.2017 року на підставі ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
11.01.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що податкові накладні на поставлений товар не відповідають видатковим накладним, тому строк оплати поставленої продукції відповідно до умов п.6.1. договору не настав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Владар Україна» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № ЦЗВ-03-11517-01 (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) постачальник зобовязується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.
Згідно з п. 1.2 договору визначено найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).
Відповідно до п. 5.1. договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» ред. 2010). Вантажовідправником може бути третя особа, зазначена постачальником.
Згідно п. 5.2. договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти. Після отримання рознарядки по електронній пошті постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту замовника, що підтверджує отримання рознарядки та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначений термін кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці (п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3. договору визначено, що датою поставки продукції вважається дата прийняття цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені у разнарядках замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби/філії залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.
За умовами п. 6.1. договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком - фактурою на одну партію, обумовлену згідно п. 5.2 та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавстів.
Актами приймання-передачі № б/н від 27.02.2018 року на суму 8 424,00 грн., №50 від 27.02.2018 року на суму 16 200,00 грн. та № 87 від 23.04.2018 року на суму 23 214,00 грн., видатковими накладними № б/н від 27.02.2018 року на суму 8 424,00 грн., №50 від 27.02.2018 року на суму 16 200,00 грн. та № 87 від 23.04.2018 року на суму 23 214,00 грн., а також податковими накладними та квитанціями про реєстрацію податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджується факт того, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47 748,00 грн.
Отже, позивач виконав свої зобов'язання з поставки відповідачеві товару, а відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з його оплати та має заборгованість у розмірі 47 748,00 грн.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом дана належна оцінка доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, проте, наявність помилок в податкових накладних не є підставою для відмови в оплаті поставленого відповідачу товару.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення 47 748,00 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару, позивачем нараховано відповідачеві 4 778,58 грн. інфляційних втрат та 2 271,00 грн. 3 % річних.
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідча 4 778,58 грн. інфляційних втрат та 2 271,00 грн. 3 % річних підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська,5; код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Владар Україна» (69032, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 9, код 39290839) 47 748 (сорок сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 4 778 (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 00 коп. 3 % річних та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 26.02.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна