26 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/350/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Корабельного районного відділ державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якій просить скасувати як незаконні постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.12.2017 р., стягнути з Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 13239,45 грн., стягнутих з ОСОБА_1 на виконання виконавчого провадження № 52485777.
Ухвалою від 13.02.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема для надання до суду нової мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду з документами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем 24.02.2020 р. подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Клопотання мотивоване тим, що 13.02.2018 р. звернувся зі скаргою на дії державного виконавця до Херсонського міського суду Херсонської області, ухвалою якого від 16.10.2019 р. провадження у справі було закрито внаслідок того, що скарга не підлягала вирішенню за правилами цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Вважає, що надання неякісної юридичної консультації та те, що ОСОБА_1 не являється фахівцем у галузі права є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Суддя, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
За змістом клопотання про поновлення строків звернення до суду від 24.02.2020 р. ОСОБА_1 вважає, що вчинив усі залежні та можливі дії, направлені на своєчасне подання матеріалів до суду з метою захисту своїх прав, але з поважних причин ним пропущено строк звернення до суду.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 р. визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 р. справа № 815/3087/18 (адміністративне провадження № К/9901/64037/18).
Суддя критично ставиться до доводів ОСОБА_1 щодо того, що він не є фахівцем з права, а отже, не обізнаний щодо процедури оскарження.
Так, суддя звертає увагу позивача на презумпцію знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.
Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.
За загальним правилом презумпція знання законодавства є неспростовною презумпцією, але в окремих галузях права чи правових інститутах існують винятки. Наприклад, в податковому праві діє інститут податкових консультацій, який розглядається науковцями як виняток з презумпції знання законодавства.
Отже, юридична необізнаність і невірне трактування норм права, відсутність чіткого законодавчого врегулювання певних питань не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.
Жодних інших підстав, окрім тих, які вже розглянуті суддею, у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_1 не зазначено.
Положеннями ч.2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що в контексті даної спірної ситуації, підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід визнати неповажними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ч.2 ст.123, ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Корабельний районний відділ державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, стягнення коштів разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного її тексту, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко