Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
26 лютого 2020 р. справа № 520/2026/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доСхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
провизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення судового контролю
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області про не надсилання заявнику і боржнику Постанови ВП від 22.11.2019 на наступний день після відкриття провадження згідно вимог статті 8 ЗУ «Про виконавче провадження», а також дії щодо надсилання заявнику і боржнику постанови ВП від 22.11.2019 без реєстраційного номера зі збігом більше 70 днів за виконавчим листом №520/7329/19 виданим 01.11.2019, поданого заявою від 15.11.2019 на виконання рішення суду від 29 08.2019 про зобов'язання вчинити дії, а також не вжиття передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів протягом періоду з 22 11.2019 по 03.02.2020;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне територіальне управління юстиції у Харківській області виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та вжити заходів за виконавчим провадженням ВП 60665345, відкритим за виконавчим листом №520/7329/19 виданим 01.11 2019 на виконання рішення суду від 29.08.2019 про зобов'язання вчинити дії і доводити до відома учасників виконавчого провадження про вчинені дії;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначає про порушення державним виконавцем строків надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження та не виконання відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішення суду.
Ухвалою від 19.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), з урахуванням положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач 24.02.2020 подав відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки несвоєчасне відправлення постанови про відкриття провадження сталось з вини працівника, який звільнився з посади та такі недоліки були усунуті іншим державним виконавцем. Також зазначає, що від боржника не надійшло жодної відповіді на виконання постанови про відкриття провадження ВП №60665345.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 замінено відповідача в порядку процесуального правонаступництва на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Сторони у судове засідання, яке призначено на 26.02.2020 не прибули про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами від 24.02.2020.
Відповідач у відзиві просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника, у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
До Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява стягувача про примусове виконання зазначеного виконавчого листа.
Державним виконавцем Лобовим Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60665345 від 22.11.2019.
Матеріали виконавчого провадження було передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_2 О.В. та встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення копій постанови про відкриття провадження сторонам.
З метою усунення недоліків 03.02.2020 стягувачу - Пирожку А ОСОБА_3 І. направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60665345, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта». Боржнику копію постанови надано - 23.01.2020, відповідно до реєстру кореспонденції за №197.
До Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області 27.01.2020 за вх. №П-536 надійшла скарга від стягувача. У відповіді за вих. №3077/П-536-04.4 від 12.02.2020 стягувачу було повідомлено, що з приводу ненаправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Лобовим Р.М., відібрати пояснення в нього не видається можливим, з зв'язку зі звільненням останнього із займаної посади.
Позивач 06.02.2020 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60665345 від 22.11.2019.
Додатково відповідач повідомляє суд, що станом на 24.02.2020 від боржника не надійшло жодної відповіді на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №60665345.
Щодо доводів позивача про порушення строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Частина перша статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження має бути доведена до відома сторін виконавчого провадження або надіслана не пізніше наступного робочого дня з дня її постановлення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, вона постановлена 22.11.2019, наступним робочим днем є 25.11.2019.
Наявні у справі докази свідчать, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 ВП №60665345 направлена позивачу лише 03.02.2020 та отримана ним 06.02.2020. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
У зв'язку із цим, позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо не надсилання заявнику і боржнику постанови від 22.11.2019 ВП №60665345 на наступний день після відкриття провадження згідно вимог статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають задоволенню.
Натомість, суд зазначає, що позовні вимоги стосовно визнання дій протиправними щодо надсилання заявнику і боржнику постанови ВП від 22.11.2019 без реєстраційного номера зі збігом більше 70 днів за виконавчим листом №520/7329/19 виданим 01.11.2019, поданого заявою від 15.11.2019 на виконання рішення суду від 29.08.2019 про зобов'язання вчинити дії, не підлягають задоволенню, оскільки належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадсилання заявнику і боржнику постанови від 22.11.2019 ВП №60665345, а дії щодо направлення постанови, навіть з порушенням встановленого законом строку, вчинені з метою усунення порушень допущених державним виконавцем при відкритті провадження.
З приводу визнання протиправними дій щодо не вжиття відповідачем передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів протягом періоду з 22.11.2019 по 03.02.2020 та зобов'язання відповідача виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та вжити заходів за виконавчим провадженням ВП 60665345, відкритим за виконавчим листом №520/7329/19 виданим 01.11.2019 на виконання рішення суду від 29.08.2019 про зобов'язання вчинити дії і доведення до відома учасників виконавчого провадження про вчинені дії, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У ході розгляду справи судом встановлено, що за виконавчим листом №820/7329/19 державним виконавцем вчасно було відкрито виконавче провадження. Проте, відповідачем невчасно направлено постанову про відкриття провадження від 22.11.2019 ВП №60665345.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 23.01.2020 отримало постанову від 22.11.2019 ВП №60665345.
У пункті другому цієї постанови визначено обов'язок для боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Строк виконання рішення суду для боржника сплив 31.01.2020. Тобто, станом на момент звернення позивача до суду, рішення не виконане боржником у встановлені виконавцем строки і причини невиконання боржником не повідомлені.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З матеріалів справи вбачається, що після направлення постанови про відкриття провадження сторонам, відповідачем не вживаються, передбачені Закону України «Про виконавче провадження», заходи щодо примусового виконання рішення суду.
Натомість, відповідач у відзиві повідомив суд, що станом на 24.02.2020 від боржника не надійшло жодної відповіді на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №60665345, що додатково підтверджує бездіяльність відповідача щодо примусового виконання рішення суду.
Також суд зазначає, що позовні вимоги про доведення до відома учасників виконавчого провадження в подальшому про вчинені виконавцем дії звернені на майбутнє, оскільки державний виконавець не прийняв жодного рішення після відкриття провадження і у нього не виникло обов'язку щодо повідомлення про вчинені дії.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем закону щодо повідомлення про вчинені дії в майбутньому.
Як вбачається з частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 2, 3, 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.
Також позивач просить задовольнити клопотання та постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача.
Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з частини 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач позбавлений права звертатися до суду з такою вимогою, як прохання винести окрему ухвалу, це право суду виявивши під час розгляду справи порушення закону.
За результатом розгляду справи, суд не вбачає достатніх підстав для постановлення окремої ухвали.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Петровського, 26, м. Харків, код ЄДРПОУ 34859512) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення судового контролю - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про не надсилання заявнику і боржнику постанови від 22.11.2019 ВП №60665345 на наступний день після відкриття провадження згідно вимог статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» та щодо не вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів протягом періоду з 22.11.2019 по 03.02.2020.
Зобов'язати Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та вжити заходів за виконавчим провадженням ВП 60665345, відкритим за виконавчим листом №520/7329/19 виданим 01.11.2019 на виконання рішення суду від 29.08.2019.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.02.2020.
Суддя О.В. Ніколаєва