Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2020 р. Справа № 520/675/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вичинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 , Ізраїль, АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) 17.01.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУПФ України у Харківській області, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд , 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років, як працівнику МВС, ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 17.04.2017;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Харківській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років, як працівнику МВС, ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 з урахуванням виплачених коштів, компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат в розмірах відповідно до пенсійного законодавства України, як не працюючому пенсіонеру, та виплачувати на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк»;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Харківській області надати звіт про виконання постанови після набрання нею законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у поновленні виплати пенсії з 07.10.2009.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/675/2020.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем 25.02.2020 року до суду надано відзив на позовну заяву, у якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, послається на відсутність між Україною та Державною Ізраїль ратифікованого Верховною радою України міжнародного договору, яким би були врегульовані відносини із виплати пенсій, призначених в Україні пенсіонерам, які виїхали на постійне місце проживання у Державу Ізраїль.
Зазначає також, що позивачем пропущено строки звернення до суду та наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, встановив наступне.
Представник ОСОБА_1 22.09.2017 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за вислугу років, як працівнику МВС з 07.10.2009 у розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства України, як не працюючому пенсіонеру.
Листом від 06.10.2017 №1919/Ш-14 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивача повідомлено, що між Україною та Ізраїлем немає будь-якого міжнародного договору щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Представник позивача 17.10.2017 звернувся до суду з позовом у зв'язку з незгодою з рішенням відповідача.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 у справі №638/15911/17 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 - протиправними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 18.04.2017.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії з 07.10.2009 по 17.04.2017 залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 по 17.04.2017, Дзержинський районний суд м.Харкова у рішенні від 06.12.2017 прийшов до висновку, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, тобто з 18.04.2017, який відліковується від первинного звернення позивача до суду - з 18.10.2017.
Позивач зазначає, що змушений вдруге звернутися до суду з позовом про перерахунок та поновлення виплати пенсії за вислугу років, як працівнику МВС починаючи з 07.10.2009 з урахуванням виплачених коштів, компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат в розмірах відповідно до пенсійного законодавства України, як не працюючому пенсіонеру, та виплачувати на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі по тексту - Закон України №1058-ІV) щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За змістом зазначеного рішення, оспорюваними нормами Закону України №1058-IV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 07.10.2009 порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України №1058-IV з урахуванням рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Отже, з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України №1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплату якої було припинено на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу пенсійні органи мають відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Суд зазначає, що позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання, про що вказано у Рішенні Конституційного Суду України № 25-рп/2009, яке є безумовною підставою для поновлення виплати призначеної пенсії позивачу як особі, яка проживає за межами України.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Отже, наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності дотримання процесуальних строків щодо захисту свого права. Після прийняття та опублікування Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 та не відновлення виплати пенсії позивачу, останній повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №426/7157/16-а.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 у справі №638/15911/17, не погодившись з рішенням відповідача про відсутність законних підстав для поновлення пенсії позивачу, оформленого листом від 06.10.2017 вих.№1919/Ш-14, позивач первинно подав позов до суду 17.10.2017. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії з 07.10.2009 по 17.04.2017 - залишено без розгляду.
На підставі частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позивач повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду та як на підставу усунення недоліків позовної заяви, яка в частині залишена без розгляду рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 у справі №638/15911/17, посилається на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду у справі №646/6250/17, в якій суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Суд зазначає, що відповідач, як уповноважений орган безумовно повинен поновити виплату раніше призначеної пенсії, водночас таке поновлення можливе після отримання відповідної заяви про поновлення виплати пенсії від особи. Судами встановлено, що позивач з 07.10.2009 по 17.04.2017 з такою заявою не звертався, а тому відсутній факт порушення прав органом, що призначає і виплачує пенсію.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звертався із аналогічними позовними вимогами до Дзержинського районного суду м. Харкова вже за межами шестимісячного строку у період з 07.10.2009 по 17.04.2017, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
При цьому, нових та/або додаткових підстав для поновлення строку звернення до суду, які б можна було вважати поважними, позивачем не наведено.
З огляду на той факт, що позивач звернувся з позовною заявою вперше 17.10.2017 та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, тобто з 18.04.2017, який відліковується від первинного звернення позивача до суду - з 17.10.2017, тому вимоги щодо поновлення та виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 по 17.04.2017 заявлені з пропуском строків звернення до суду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, матеріали справи не містять нових доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя О.В. Ніколаєва