Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2020 р. № 520/1249/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Лукаш К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту охорони здоров'я виконавчого комітету Харківської міської ради (м. Харків, вул. Сумська, 64) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати бездіяльність по розгляду звернень від 27 березня 2019 року та від 01 серпня 2019 року Департаментом охорони здоров'я Харківської виконавчого комітету міської ради Харківської області протиправною, що висловлюється в порушенні вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують та у відмові розгляду звернення від 01 серпня 2019 року посадовою особою Департаменту Сороколат Ю.В., що заборонено статтею 7 Закону України «Про звернення громадян». Зобов'язати Департамент охорони здоров'я Харківської міської ради перевірити порядок прийому громадян 25 березня 2019 року згідно електронного запису до лікаря-терапевта ОСОБА_2 з 12 до 16 годині; суду витребувати із поліклініки № 18, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 запис електронної черги за 25 березня 2019 року до лікаря терапевта ОСОБА_2 , як доказ порушення моїх прав, що погіршило мій стан здоров'я.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що 27.03.2019 в приймальні Міністерства охорони здоров'я України м. Києва він звернувся із заявою до в.о. міністра охорони здоров'я України про порушення прийому пацієнтів згідно електронної черги в комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради. 18.07.2019 позивач отримав відповідь з висновком, що організація амбулаторного прийому фахівцями ЦПМСД комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 18» відповідає вимогам чинного законодавства України. 01.08.2019 позивач звернувся до Департаменту з проханням розглянути заяву від 27.03.2019, виходячи з принципу об'єктивності. ОСОБА_1 зазначає, що директором Департаменту йому незаконно відмовлено у розгляді заяви від 01.08.2019, чим, на його думку, порушені вимоги ст.7 ЗУ «Про звернення громадян». Департаментом не роз'яснено порядок прийому осіб, записаних в електронній черзі на прийом до лікаря-терапевта ОСОБА_2 з 12 до 16 години, звернення від 01.08.2019 не підпадає під ст.8 ЗУ «Про звернення громадян», бо попереднє звернення від 27.03.2019 не було розглянуто згідно вимог ст.19 вказаного Закону. Заява від 27.03.2019 була надіслана на розгляд до комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 18» головному лікарю Шерстюк Л.Г.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України із заявою, в якій зазначив, що він був записаний на прийом до лікаря терапевта поліклініки № 18 м. Харкова ОСОБА_2 на 14 годину 25.03.2018. У зазначений час він прибув на прийом для отримання довідки на санаторно-курортне лікування. Проте, у вказаний час прийом у лікаря не відбувся з незалежних від нього причин, а лише біля 16 години він отримав довідки, за якою звертався до лікаря за попереднім електронним записом. В заяві ОСОБА_1 просив застосувати заходи щодо дотримання порядку прийому громадян лікарями терапевтами поліклініки № 18 м. Харкова відповідно до обов'язкової електронної черги, прийняти заходи відносно лікаря ОСОБА_2 .
Листом від 11.07.2019 Департамент охорони здоров'я виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області №Д-7-30/1/55-19-9266/0/57-19 повідомило ОСОБА_1 , що він був записаний на амбулаторний прийом на 25.03.2019 на 14 годину до лікаря-терапевта ОСОБА_2 , яка здійснювала амбулаторний прийом згідно графіку роботи з 12 до 16 години з метою отримання довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування. Але потрапити на прийом до лікаря в призначений час не вдалося, у зв'язку з наданням невідкладної медичної допомоги особі пільгового контингенту, яка була записана на прийом раніше, що відволікло робочий час на 35-40 хв. ОСОБА_1 був прийнятий лікарем-терапевтом ОСОБА_2 з приводу оформлення довідки на отримання путівки на санаторно-курортне лікування. З урахуванням перевищення часу очікування в черзі, зважаючи на конфліктну ситуацію, лікарем ОСОБА_2 була виписана довідка на санаторно-курортне лікування, яка була оформлена на засідання лікарсько-консультативної комісії того ж дня, що теж зайняло певний проміжок часу. Разом з тим в листі заначено, що з урахуванням реформування системи охорони здоров'я та новацій в комунальних закладах охорони здоров'я м. Харкова відпрацьовуються нові алгоритми запису пацієнтів на лікарські прийому, під час яких виникають складнощі, що мають об'єктивне підґрунтя з проханням до позивача, як до пацієнта, ставитися до цього з розумінням.
01.08.2019 до Департаменту надійшла заява від ОСОБА_1 з пропозицією повторно розглянути його звернення від 27.03.2019.
19.08.2019 листом №Д-7-30/2055-19-1091/0/57-19 була надана відповідь ОСОБА_1 з роз'ясненням про отримання відповіді на його заяву від 27.03.2019.
Посилаючись на бездіяльність відповідача щодо розгляду звернень від 27 березня 2019 року та від 01 серпня 2019 року Департаментом охорони здоров'я Харківської виконавчого комітету міської ради Харківської області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Закон України “Про звернення громадян” № 393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі по тексту - Закон України №393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 1 Закону України №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст.15 Закону України №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 18 Закону України №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Статтею 19 Закону України №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Так, відповідачем на виконання приписів Закону України № 393/96-ВР розглянуто належним чином звернення позивача від 27.03.2019 року та надано письмову відповідь у формі листа №Д-7-30/1/55-19-9266/0/57-19 від 11.07.2019.
Крім того, відповідачем розглянуто звернення позивача від 01.08.2019 року та надано письмову відповідь у формі листа №Д-7-30/2/55-19-10913/0/57-19 від 10.08.2019.
Відповідно до ст.22 Закону України №393/96-ВР керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками. Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.
Так, позивачем не заперечувалось, що ним 18.07.2019 було отримано відповідь на його звернення №Д-7-30/1/55-19-9266/057-19 від 11.07.2019. Проте, не погодившись із висновками, викладеними відповідачем у вказаній відповіді, ОСОБА_1 01.08.2019 знову звернувся із заявою до директора Департаменту охорони здоров'я виконавчого комітету Харківської міської ради з проханням розглянути заяву від 27.03.2019.
Крім того, з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів вбачається, що 25.03.2019 ОСОБА_1 був записаний на амбулаторний прийом до лікаря-терапевта амбулаторії № 2 ОСОБА_2 на 14 годину з метою отримання довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування.
25.03.2019 лікар ОСОБА_2 здійснювала амбулаторний прийом згідно графіку роботи з 12 години до 16 години.
У зв'язку з наданням лікарем ОСОБА_3 Н ОСОБА_4 . невідкладної медичної допомоги пацієнту, який був записаний на прийом раніше за позивача, прийом пацієнтів за графіком було затримано.
Організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги визначаються Законом України «Про екстрену медичну допомогу» N 5081-VI від 05.07.2012, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року N1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», Наказами МОЗ України від 01.09.2009 N370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», від 15.01.2014 N34 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги».
Статтею 3 Закону N 5081-VI від 05.07.2012 визначено, що на території України кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу, яка надається відповідно до цього Закону. Кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право: здійснити виклик екстреної медичної допомоги.
Відмова у можливості здійснення передачі та прийняття викликів екстреної медичної допомоги забороняється і тягне для осіб, які її допустили чи здійснили, відповідальність, визначену законом (ч.3 ст.4 Закону N 5081-VI від 05.07.2012.).
Статтею 5 Закону N 5081-VI від 05.07.2012 передбачено, що основними завданнями системи екстреної медичної допомоги є організація та забезпечення: надання доступної, безоплатної, своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Основними принципами функціонування системи екстреної медичної допомоги є: постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги; оперативне та цілодобове реагування на виклики екстреної медичної допомоги; доступність та безоплатність екстреної медичної допомоги, її своєчасність, якість та пріоритетність; послідовність та безперервність надання екстреної медичної допомоги та її відповідність єдиним вимогам.
Згідно даних амбулаторної картки, ОСОБА_1 25.03.2019 був прийнятий лікарем-терапевтом з приводу оформлення довідки на отримання путівки на санаторно-курортне лікування, позивачу була виписана довідка форми 070/о, яка оформлена на засіданні лікарсько-консультативної комісії того ж дня.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, з урахуванням приписів чинного законодавства України.
За таких обставин, у спірних правовідносинах права позивача порушено не було, а судовим розглядом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Щодо клопотання Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідача по розгляду його звернень від 27.03.2019 та від 01.08.2019.
Відповідь на звернення від 01.08.2019 щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.03.2019 складено Департаментом охорони здоров'я виконавчого комітету Харківської міської ради 19 серпня 2019 року. Таким чином, шестимісячний строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом щодо бездіяльності відповідача по розгляду звернень ОСОБА_1 , встановлений ст.122 КАС України позивачем не пропущено.
Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач у серпні 2019 року звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Департаменту охорони здоров'я виконавчого комітету Харківської міської ради про порушення практичної реалізації права на звернення. Позивач просив суд визнати бездіяльність по розгляду звернень від 27 березня 2019 року та від 01 серпня 2019 року посадовою особою директором Департаменту охорони здоров'я Харківського виконавчого комітету міської ради Харківської області неправомірними, що висловлюється в порушенні вимог ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують та у відмові розгляду звернення від 01 серпня 2019 року посадовою особою ОСОБА_5 . Також позивач просив суд - зобов'язати посадову особу директора Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради особисто перевірити порядок прийому громадян 25 березня 2019 року згідно електронного запису до лікаря-терапевта Дунаєвої Н.В. з 12 по 16 годині прийому громадян.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.11.2019, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.01.2020, закрито провадження по справі за вказаним позовом, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У зв'язку з чим позивач 31.01.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту охорони здоров'я виконавчого комітету Харківської міської ради (м. Харків, вул. Сумська, 64) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.02.2020.
Суддя В.В. Єгупенко