24 лютого 2020 року Справа № 160/13113/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
23.12.2019 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути податковий борг з фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Держави у розмірі 310811,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не сплатив у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов'язання з акцизного податку, податку на додану вартість та зі сплати ввізного мита. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 17.01.2020 р. о 12:00 год.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією, судових повісток, отже відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, а його неприбуття не перешкоджає судовому розгляду.
Інших заяв по суті справи, крім позовної заяви, від учасників справи не надходило.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач про час та дату судових засідань повідомлений належним чином, а суд зі свого боку вчинив для цього усі належні заходи.
В судове засідання 24.02.2020 р. з'явився представник позивача, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на обліку в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В інтегрованій картці платника податків станом на дату звернення позивача до суду по ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 310811,07 грн., а саме:
з акцизного податку у розмірі 193636,24 грн.,
ввізному миту у розмірі 4004,55 грн.
податку на додану вартість у розмірі 47537,26 грн.,
пені у розмірі 65633,02 грн.
Податковий борг зі сплати акцизного податку нарахований на підставі податкового повідомлення-рішення №0566721304 від 18.12.2018 р. на суму 193636,24 грн., а також нараховано пені в сумі 51835,52 грн.;
Податковий борг по ввізному миту нарахований на підставі податкового повідомлення-рішення №0566741304 від 18.12.2018 р. в сумі 4004,55 грн., а також нараховано пені в сумі 1072,00 грн. ;
Податковий борг по податку на додану вартість нарахований на підставі податкового повідомлення-рішення №0566731304 від 18.12.2018 р. в сумі 47537,26 грн., а також нараховано пені в сумі 12725,50 грн.
З урахуванням вимог ст. 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 16.07.2019 року, розрахунком суми податкового боргу станом, розрахунком пені, які долучені до матеріалів справи.
Також в матеріалах справи містяться Акт перевірки №65388/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 13.11.2018 р. та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення, реквізити яких наведені вище з доказами їх направлення на адресу відповідача.
Доказів їх оскарження до суду не надано.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового оргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі було сформовано та направлено рекомендованим листом на адресу відповідача податкову вимогу від 12.02.2019 року №69-17 на суму 310811,07 грн., яку повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження податкової вимоги або повної сплати суми боргу не надано.
Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 310811,07 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні..
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України за наслідками розгляду справи не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути податковий борг з фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Держави у розмірі 310811,07 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова