пр. № 1-кс/759/765/20
ун. № 759/1953/20
12 лютого 2020 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12019110000000049 від 30.01.2019 року,
03 лютого 2020 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у період доби з 22.00 до 06.00 (нічний домашній арешт).
Клопотання мотивоване тим, що необхідність у застосуванні цілодобового домашнього арешту відпала.
Так як, відповідно до відповіді на адвокатський запит № 1-04.12/19 від 04.12.2019р. Київської міської медичної частини, у ОСОБА_6 встановлений діагноз: вертеброгенна цервікобрахіалгія, торакалгія з больовим синдромом на фоні остеохондрозу шийно-грудного відділу хребта. Гіпертонічна хвороба І ст. Вторинний дерматит.
Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_6 , який потребує лікування, за участі ОСОБА_6 не проводяться слідчі дії, відсутність доказів, зокрема, нових доказів які б підтвердили причетність ОСОБА_6 до вищевказаних правопорушень, виконання ОСОБА_6 обов'язків підозрюваного (з'являвся за викликом слідчого та суду, зокрема, для вручення клопотання про продовження строку досудового розслідування та клопотання про продовження строку запобіжного заходу та подальшого розгляду даних клопотань), та бажання ОСОБА_6 працювати, просить змінити ОСОБА_6 запобіжний захід, пом'якшити існуючий запобіжний захід.
Захисники в судовому засіданні клопотання підтримали, з мотивів у ньому наведеним та просили задовольнити.
Підозрюваний підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та просив змінити його на особисте зобов'язання.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання.
Вислухавши доводи захисників, думку підозрюваного та прокурора, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110000000049 від 30.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
В межах даного кримінального провадження від 30.01.2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість даної підозри у даному клопотанні сторонами не оспорюється, у зв'язку із чим, слідчим суддею сумніву не піддається.
Так, в судовому засіданні встановлено, що з моменту здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_6 належним чином виконував свої процесуальні обов'язки та не допускав будь-яких порушень, а саме по першому виклику з'являвся до слідчого, прокурора та суд.
Окрім того, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, постійно проживає в м. Біла Церква, має численні захворювання, частина з яких вимагає невідкладного лікування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Перевіряючи наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_6 слід зазначити, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не конкретизований, у зв'язку із чим вважаю, що відсутні підстави для висновку про можливість настання цього ризику.
Крім того, враховуючи що ОСОБА_6 раніше не судимий, вперше підозрюється у вчиненні злочину та на даний час його винуватість в інкримінованому злочині вироком суду, який би набрав законної сили, не встановлена, тобто ОСОБА_6 не має кримінального минулого, а відтак відсутні будь-які підстави стверджувати про те, що він може вчинити новий злочин або продовжити злочинну діяльність.
На переконання слідчого судді, враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного наведені вище, малоймовірним є й настання ризику переховування його від органів досудового розслідування та суду.
Також матеріалами кримінального провадження не підтверджується факт вимагання ОСОБА_6 з погрозами застосування насильства щодо будь-якої особи.
Так само немає жодних доказів, що ОСОБА_6 дає будь-яку вказівку комусь з інших осіб, які є підозрюваними в даному кримінальному провадженні щодо впливу на потерпілих шляхом погроз і т.д.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою.
Відповідно д ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, стан здоров'я підозрюваного, наявність у нього родини й утриманців.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Нормами ч.1 ст.179 КПК України встановлено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу. Частиною 5 ст.194 КПК України передбачене загальне коло обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Ч.5 ст.176 КПКУ, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України. (Дане положення визнано неконституційним, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р/2019 від 25.06.2019.)
Відповідно до п.3 мотивувальної частини Рішення КСУ (справа № 1-28/2017 від 23.11.2017 р.), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зі змісту ст. 181 КПК України слідує, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Таким чином ЄСПЛ і КСУ дійшли до висновку, що тримання під вартою та домашній арешт прирівняні до позбавлення волі і пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
Захисник вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні відсутні.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Вважаю, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_6 , який потребує лікування, виконання ОСОБА_6 обов'язків підозрюваного (з'являвся за викликом слідчого та суду, зокрема, для вручення клопотання про продовження строку досудового розслідування та клопотання про продовження строку запобіжного заходу та подальшого розгляду даних клопотань), та бажання ОСОБА_6 працювати, вважаю, що ОСОБА_6 можна змінити запобіжний захід, пом'якшити існуючий запобіжний захід.
Так, з урахуванням встановленої можливості настання неправомірної процесуальної поведінки у виді такого ризику як переховування від органів досудового розслідування та суду, вважаю за можливе, з метою запобігання вказаному ризику та для забезпечення належної процесуальної поведінки, змінити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м'який ніж цілодобовий домашній арешт, а саме на особисте зобов'язання.
Такий запобіжний захід буде достатнім та обґрунтованим для запобігання ризику.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 201, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого СУ ГУ НП в Київській області, прокурора і суду на кожну вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілими та свідками даного кримінального провадження;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на слідчого.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0.25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали до 11.04.2020 року.
Ухвала в силу ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1