ун. № 759/21853/19
пр. № 2/759/2000/20
06 лютого 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гродського П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу,
у листопаді 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) завдані збитки у порядку регресу у розмірі 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн 08 коп.; судовий збір по справі у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1769 (тисячу сімсот шістдесят дев'ять) грн 00 коп.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 19.09.2017 між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7658512 у відповідності до умов вказаного полісу страхування ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «BMW 318» державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 », сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам, після чого 09.10.2017 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW 318» державний реєстраційний номер «НОМЕР_3 », під керуванням Відповідача, та автомобіля «Fiat Doblo» д.н.з. « НОМЕР_5 », під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої було завдано матеріальної шкоди автомобілю «Fiat Doblo» д.н.з. « НОМЕР_5 », власникові якої страхова компанія виплатила страхове відшкодування у розмірі 2036 грн 08 коп., після чого 25.10.2019 між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №25/10/2018 згідно якого до позивача перейшло право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих в тому числі і щодо відповідача по справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 36).
15.12.2017 набрав чинності Закон, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492), шляхом викладення його в новій редакції.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2018 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 69).
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадженні, враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
06.02.2020 від позивача по справі найшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про відступлення права вимоги, оскільки при написанні представником позовної заяви було допущено описку при викладені обставин справи, а саме щодо зазначення номеру договору відступлення права вимоги та вказано дані іншого договору (а.с. 41, 42).
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, 09.10.2017 о 12 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 рухаючись в м. Києві на перехресті вул. Рокосовського та вул. Полярної, керуючи автомобілем марки «BMW 318», номерний знак іноземної держави НОМЕР_3 в порушення вимог п.п. 2.3(б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем марки «Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 який зупинився на червоний сигнал світлофора, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.11.2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накладено штраф (а.с. 11).
Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
19.09.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7658512 (а.с. 10).
У відповідності до умов вказаного полісу страхування Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «BMW 318» державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 », сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
З огляду на вищевказане, потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особа звернулась до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7658512 від 19.09.2017 (а.с. 14-16).
Так, на підставі страхового акту №02098-24 від 12.03.2018 власнику автомобіля «Fiat Doblo» Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі: 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням №5324 від 13.03.2018 (а.с. 21, 22).
25.10.2018 між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №25/10/2018 про відступлення права вимоги згідно умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 43-45)
В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом №АК/7658512 від 19.09.2017 (46-48).
Згідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, є договори та інші правочини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особой) Внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення Права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві було направлено вимогу вих.№ВФ/02098-24 від 01.11.2018 про відшкодування збитків в порядку регресу (а.с. 23, 24).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами встановленими ст. 89 цього кодексу.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно п. 3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку регресу.
Що стосується витрат пов'язаних із правовою допомогю слід зазначити наступне.
Право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 №23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VI від 20.12.2011 передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в цивільних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється, виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
ВССУ у справі №6-32389ск15 та ВССУ від 14.09.2016 у справі 537/3062/15-ц) зазначив, що склад та розмір таких витрат є предметом доказування у справі. Доказами витрат є: договір доручення або про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт та документи, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Можуть бути також стягнуті витрати на правову допомогу, які понесені стороною і у разі вчинення дій поза судовим засіданням, але у конкретній справі, що розглядається судом.
Якщо у матеріалах справи є такі документи, то відсутні правові підстави для незадоволення вимоги про стягнення зі іншої сторони, яка програла спір, витрат на правову допомогу, навіть якщо особа, яка надає таку допомогу не є адвокатом. Для цього не потрібно у справу посвідчення адвоката та ордер.
На підтвердження судових витрат на правову допомогу в сумі 1769 грн 00 коп., позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 30/01/19 від 30.01.2019; додаткову угоду №244 від 07.11.2019; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.11.2019 ат платіжне доручення №P24A692390876A08797 (а.с.с25-28).
Таким чином, витрати на правничу допомогу, заявленої заявником повинні бути стягнуті на користь позивача у розмірі не більшому ніж визначено вищевказаним Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1768 грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»; Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Законом України «Про страхування» постанова Пленуму ВCСУ України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) завдані збитки у порядку регресу у розмірі 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн 08 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір по справі у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1769 (тисячу сімсот шістдесят дев'ять) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 12.02.2020.