печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6674/20-к
17 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 від 19.03.2019 про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 42018111200000526,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на постанову слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 від 19.03.2019 про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 42018111200000526.
В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, що подала скаргу ОСОБА_3 посилається на те, що постанова слідчого про відмову у визнані потерпілим є необґрунтованою, безпідставною, формально винесеною в порушення вимог КПК України, просить її скасувати.
У судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Правило щодо неможливості розгляду скарг за відсутності особи, що подала скаргу передбачає розгляд скарг за обов'язкової участі особи, разом з тим, особа, яка її подала просить у вимогах скарги проводити розгляд за його відсутності, слідчий суддя визнав за можливе перейти до розгляду скарги без участі особи, що подала скаргу в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак суд визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018111200000526 від 03.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Постановою слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 від 19.03.2019, відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 42018111200000526.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно положень ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.
Обґрунтовуючи постанову про відмову у визнанні потерпілим слідчий зазначав, що не встановлено факту спричинення та розміру завданої шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що унеможливлює визнання потерпілим будь-якої особи.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 19.03.2019, остання не містить викладу обставин або вмотивованих обґрунтувань, оскільки обмежується лише формальними обставинами, констатуванням факту, що ще не здобуто фактів спричинення фізичної, моральної та матеріальної шкоди будь-яким особам.
Отже, є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 в межах кримінального провадження повинна здобути статус потерпілої особи.
За таких обставин, оскільки постанова слідчого носить у собі формальний характер, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування постанови слідчого від 19.03.2019 про відмову у визнанні потерпілим, та зобов'язання вирішення питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 від 19.03.2019 про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 42018111200000526 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 від 19.03.2019 про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 42018111200000526.
Зобов'язати компетентну особу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42018111200000526 визнати ОСОБА_3 потерпілим та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого в порядку ст. 55 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1