25.02.2020 Справа № 756/2410/20
Унікальний № 756/2410/20
Справа № 3/756/1476/20
24 лютого 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Васалатій К.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянкаУкраїни, тимчасово не працює, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП
Згідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 425841 від 06.02.2020 р., складеного поліцейським р№6 бат. №3 п. №1 УПП у м. Києві ДПП Марченко Є . О., 06.02.2020 р. о 18 год. 25 хв. при з'їзді з пр. Степана Бандери на пр. Героїв Сталінграду ОСОБА_1 керуючи т/з «Ford-Fusion» н/з НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху та не дотрималась безпечної дистанції, після чого сталося зіткнення з т/з «Toyota-Avensis» н/з НОМЕР_2 , який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушила п.п. 2.3. (б), 12.1, 13.1 ПДР України та скоїла правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про перенесення судового засідання не подавала. У зв'язку з чим, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 р., та «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р. неодноразово вказував, що «оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій».
Згідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Як вказано у справах «Малофеева проти Pocії » рішення від 30.05.2013 р. та «Карелін проти Pocії » рішення від 20.09.2016 р. ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Тому, дослідивши матеріали справи, враховуючи характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її відношення до вчиненого, керуючись рішенням ЄСПЛ, ст. 33-35, 124, 213, 221, 278-280, 283-289, 291, 292 КУпАП, суддя -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 гривень 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя К.А. Васалатій