20.02.2020 Справа № 756/5602/19
Справа пр. №2/756/1120/20
ун. №756/5602/19
19 лютого 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,
учасники справи:
представник позивача - Авдєєв А.А.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Домофон. Інжиніринг. Охорона" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати за користування домофонною системою, пені за невиконання зобов'язання, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, -
У квітні 2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Домофон. Інжиніринг. Охорона" (далі - ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати за користування домофонною системою, пені за невиконання зобов'язання, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01 грудня 2016 року між ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою б/н, згідно з яким позивач зобов'язався здійснювати технічне обслуговування абонентського пристрою, встановленого у квартирі АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 взяла на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати абонентську плату за послуги з користування домофонною системою.
Як стверджував позивач, ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за користування домофонною системою, допустила заборгованість з її оплати у сумі 370,00 грн.
Цю заборгованість, а також пеню за невиконання зобов'язання у сумі 265,88 грн, втрати від інфляції у сумі 31,33 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 10,56 грн ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" просило суд стягнути з відповідача.
Відповідач відзив на позовну заяву ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" не подала.
У судовому засіданні представник позивача ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" позовні вимоги свого довірителя підтримав, просив суд їх задовольнити, пояснив, що домофонні пристрої у мешканців другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 були встановлені ФОП ОСОБА_3 , тобто до укладення абонентами договорів з позивачем, а ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" здійснило їх підключення до системи обмеженого доступу.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, мотивуючи це тим, що вона не укладала договір про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н, а підпис на цьому договорі їй не належить. ОСОБА_1 стверджувала, що домофонний пристрій у її квартирі не встановлено. Також відповідач вказувала, що позивачем пропущено позовну давність.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що в договорі про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н не вказано індивідуальні ознаки абонентського пристрою, обслуговування якого здійснював позивач, ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" не надало актів приймання-передачі послуг. Також представник відповідача просив суд до вимог позивача в частині стягнення пені за невиконання зобов'язання застосувати позовну давність.
Заслухавши вступні слова представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
01 березня 2015 року ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" та ФОП ОСОБА_3 укладено договір б/н, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 передав у власність ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" комплект обмеженого доступу, встановлений в другому під'їзді будинку АДРЕСА_1 , а ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" взяло на себе обов'язок здійснювати технічне обслуговування цього обладнання, а також отримало право нараховувати та отримувати від абонентів плату за користування домофонною системою у випадку укладення з ними договорів про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою (а. с. 39-44).
29 листопада 2016 року представником мешканців другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 (замовник) та ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" (виконавець) було укладено договір №5, згідно з яким виконавець здійснив монтаж домофонного обладнання в другому під'їзді будинку АДРЕСА_1 (а. с. 45-46).
Після цього, 01 грудня 2016 року, ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" (виконавець) та ОСОБА_1 (абонент) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою б/н, за умовами якого виконавець зобов'язався здійснювати технічне обслуговування системи домофона, встановленого у квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 6).
Згідно пп. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4 п. 2.1 договору про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" повинно надати абоненту можливість користуватись системою; здійснювати вмикання і вимикання абонентського пристрою; надавати абоненту технічну допомогу з питань, що стосуються експлуатації системи.
У свою чергу ОСОБА_1 зобов'язалась у повному обсязі щоквартально сплачувати абонентську плату за послуги з користування системою, не здійснювати самовільного підключення чи відключення від системи (пп. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 договору про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н).
Ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена у ст. 204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, пов'язані безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17)/.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 стверджувала, що вона не підписувала договір про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н.
Положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Усупереч наведеним законодавчим приписам відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б засвідчували, що нею не підписано договір про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року, а отже, що цей договір не укладався.
Керуючись нормою п. п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, судом 29 жовтня 2019 року було роз'яснено відповідачеві її право заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для з'ясування того, чи підпис виконаний у договорі про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року особисто ОСОБА_1 та надано час для підготовки відповідного клопотання (а. с. 47-48). Проте відповідач клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи не подала.
З огляду на викладене суд вважає доведеним той факт, що договір про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н є укладеним та має виконуватись його сторонами.
Після укладення договору про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н ОСОБА_1 жодного разу не зверталась до позивача з приводу того, що вона позбавлена можливості користуватись домофонною системою, не повідомляла вона про несправність домофонного пристрою чи його некоректну роботу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З 01 жовтня 2016 року до 31 грудня 2016 року розмір абонентської плати на місяць становив 11,50 грн, з 01 січня 2017 року до 31 березня 2017 року - 12,00 грн, з 01 квітня 2017 року до 30 вересня 2017 року - 12,60 грн, з 01 жовтня 2017 року до 31 грудня 2017 року - 13,30 грн, з 01 січня 2018 року до 30 червня 2018 року - 15,00 грн, з 01 липня 2018 року до 31 грудня 2018 року - 16,50 грн, з 01 січня 2019 року - 18,00 грн (а. с. 6-13).
Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 договору про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н абонент зобов'язана щоквартально сплачувати абонентську плату за послуги з користування системою.
Однак ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе за договором про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н з оплати за користування домофонною системою, допустила заборгованість з її оплати у сумі 370,00 грн. Заборгованість нарахована позивачем у межах строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України. Жодного доказу на спростування існування заборгованості відповідачем не надано (докази оплати, контррозрахунок тощо).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Ч. 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 3.8 договору про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н за несвоєчасність оплати абонент сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення.
Пеня за невиконання зобов'язання у сумі 265,88 грн нарахована позивачем за період з 01 грудня 2016 року до 30 листопада 2018 року (а. с. 3).
П. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У ході розгляду справи представником відповідача заявлено про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" про стягнення пені.
Ч. 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки позов ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" пред'явлено 16 квітня 2019 року, пеня може бути нарахована, починаючи з 16 квітня 2018 року.
Отже, пеня за невиконання зобов'язання, яка підлягає стягненню з відповідача становить 128,91 грн ((0,5% х 253,00 грн х кількість днів прострочення з 16 квітня 2018 року до 30 червня 2018 року) + (0,5% х 16,50 грн х кількість днів прострочення з 01 липня 2018 року до 30 червня 2018 року) + (0,5% х 16,50 грн х кількість днів прострочення з 01 серпня 2018 року до 30 червня 2018 року) + (0,5% х 16,50 грн х кількість днів прострочення з 01 вересня 2018 року до 30 червня 2018 року) + (0,5% х 16,50 грн х кількість днів прострочення з 01 жовтня 2018 року до 30 червня 2018 року) + (0,5% х 16,50 грн х кількість днів прострочення з 01 листопада 2018 року до 30 червня 2018 року) = 128,91 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Втрати ТОВ "Домофон. Інжиніринг. Охорона" від інфляції унаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань, взятих на себе за договором про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою від 01 грудня 2016 року б/н, складають 31,33 грн, а три проценти річних від простроченої суми - 10,56 грн (а. с. 4, 5).
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг зі сплати за користування домофонною системою у сумі 370,00 грн, пеня за невиконання зобов'язання у сумі 128,91 грн, втрати від інфляції у сумі 31,33 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 10,56 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1532,79 грн (540,80 грн (370,00 грн + 128,91 грн + 31,33 грн + 10,56 грн ) / 677,77 грн х 1921,00 грн = 1532,79 грн).
Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Домофон. Інжиніринг. Охорона" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати за користування домофонною системою, пені за невиконання зобов'язання, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Домофон. Інжиніринг. Охорона" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Горлівська, 124/1; код ЄДРПОУ - 35092907) борг зі сплати за користування домофонною системою у сумі 370 (триста сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, пеню за невиконання зобов'язання у сумі 128 (сто двадцять вісім) гривень 91 (дев'яносто одна) копійка, втрати від інфляції у сумі 31 (тридцять одна) гривня 33 (тридцять три) копійки, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 10 (десять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Домофон. Інжиніринг. Охорона" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Горлівська, 124/1; код ЄДРПОУ - 35092907) судовий збір у сумі 1532 (тисяча п'ятсот тридцять дві) гривні 79 (сімдесят дев'ять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст рішення виготовлено 20 лютого 2020 року