Справа №:755/2846/20
"25" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву Київської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Київської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду.
21 лютого 2020 представник заявника ОСОБА_3 подала до суду клопотання про забезпечення позову, якою просить, вжити заходи для забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 або іншим особами вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки на розі вулиці Радужної та Марка Черемшини у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:66:148:0144) площею 0,42 га.
21 лютого 2020 року вказану заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
25 лютого 2020 року вказана заява була передана судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, оцінивши наведенні представником заявникапідстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
За змістом поданої до суду заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову, Київська міською радою не конкретизовано, які саме відносини виникли між сторонами спору та відповідно з якими вимогами до суду має намір звернутися заявник з дотримання правил предметної та територіальної підсудності, а від так суд не має можливості перевірити тотожність предмету позову та виду забезпечення позову, які визначено у заяві про забезпечення позову. Крім того, заявник не наводить достатньо обґрунтованого припущення, про те, що вжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, також долученні до заяви документи подані в копіях, які належним чином не завірені та за датою формування викликають сумніви щодо достовірності даних належності об'єктів нерухомого майна на праві власності саме ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява Київської міської ради про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-150, 257, 260, 261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви Київської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.