Рішення від 24.02.2020 по справі 755/18983/19

Справа № 755/18983/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

УСТАНОВИВ:

25.11.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 175500,00 грн., моральну шкоду у сумі 15000,00 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1905,00 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 07.07.2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні ушкодження, чим останньому завдано матеріальних збитків. Винним у вчиненні ДТП визнано відповідача постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року. Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 02.10.2019 року, вартість матеріального збитку становить 239490,45 грн. Відповідно до акту виконаних робіт від 13.11.2019 року вартість проведеного ремонту автомобіля Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 225000,00 грн. Вартість робіт по відновленню автомобіля було сплачено в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій. Також позивач вказує, що внаслідок ДТП йому завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, що спричинені ушкодженням автомобіля та неможливістю його використання в період 07.07-13.11.2019 року. Зазначене призвело до порушення нормальних життєвих зав'язків позивача, змінило звичний ритм та спосіб його життя, спричинило фізичний та психологічний дискомфорт і стало певним ударом по престижу позивача. Позивач був змушений неодноразово відвідувати авторинок та магазини у пошуку необхідних для ремонту деталей та за їх відсутності замовляти за кордоном. Крім того, під час ДТП позивач вдарився головою після чого почались головні болі, що змусило звернутись до лікаря та за наданою рекомендацією проходити медичне обстеження - МРТ. За наведених обставин позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. За полісом страхування укладеним між позивачем та ПрАТ СК «ПЗУ Україна», позивачу було сплачено страхове відшкодування у розмірі 49500,00 грн. При цьому відповідач у добровільному порядку завдану шкоду не відшкодував. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» згідно договору №АМ7650048 від 22.10.2018 року. 19.09.2019 року позивач письмово звернувся до страхової компанії відповідача про виплату страхового відшкодування, однак станом на час звернення до суду із цим позовом, страхове відшкодування третьою особою у справі не сплачене. Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Під час телефонної розмови позивача з відповідачем, останній зазначив, що всі врегулювання з приводу ДТП має здійснювати страхова компанія.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

27.12.2019 року до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 25000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. та судовий збір у сумі 1905,00 грн. Позивач зазначає, що 26.12.2019 року третя особа у справі здійснила страхове відшкодування на його користь у розмірі 150500,00 грн., тож матеріальний збиток не покритий страховим відшкодуванням становить на теперішній час 25000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа у справі отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі із доданими до неї документами 09.12.2019 року, однак своїм правом на надання пояснень з приводу поданого позову станом на час ухвалення рішення у справі не скористалась.

Направлена на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу відповідача копія ухвали про відкриття провадження у справі з доданими до неї документами повернулась до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не викладав жодних заперечень проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КуАП (а.с. 11).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зазначеній постанові вказано, що 07.07.2019 року о 19 год. 23 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Subaru» д.н.з. НОМЕР_2 по пр-ту Соборності, буд. 15а в м. Києві, не вибрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 належить позивачу у справі, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10).

У зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із повідомленням про ДТП (а.с. 16-17).

Відповідно до Звіту №359_19_FО про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 02.10.2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньою-транспортної пригоди станом на 07.07.2019 року становить 239490,45 грн. (а.с. 18-45).

При цьому, відповідно до акту виконаних робіт №W277200/121056780 від 13.11.2019 року укладеного між позивачем та ТОВ «Автосоюз», вартість виконаних робіт з ремонту належного позивачу автомобіля склала 225000,00 грн. (а.с. 12-13).

Наявними в матеріалах справи копіями квитанцій підтверджується повна сплата позивачем зазначеного розміру коштів у сумі 225000,00 грн. (а.с. 14-15).

Позивач зазначаючи, що третя особа у справі здійснила страхове відшкодування на суму 150500,00 грн. надав суду скрін-шот отримання коштів у розмірі 50500,00 грн. та 100000, грн. (а.с. 68).

На підтвердження отримання позивачем під час ДТП тілесних ушкоджень, що, за твердженням позивача, також призвело до виникнення моральної шкоди, останній надав суду медичну документацію (а.с. 46-50).

Отже, позивач просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 25000,00 грн., яка вираховується останнім наступним чином: 225000,00 грн. (вартість фактично сплачених позивачем коштів за ремонт автомобіля) - 49500,00 грн. (сума страхового відшкодування сплаченого позивачу його страховою компанією) - 150500,грн. (сума страхового відшкодування сплачено позивачу страховою компанією відповідача) = 25000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 979, 980 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За змістом ст.ст. 985, 988, 990, 999 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом. Страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. територія дії договорів.

За змістом ст.ст. 22, 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 23.12.2015 року у справі №6-2587цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначила, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Ураховуючи сплачені страховими компаніями позивача та відповідача суми страхового відшкодування ( 49500 + 150500 = 200000 ) та розмір фактично завданої позивачу шкоди (225000,00 грн.), страхових виплат недостатньо для повного відшкодування завданих позивачу збитків, тож у відповідності до положень ст. 1194 ЦК України відповідач має відшкодувати позивачу завдану ним шкоду поза межами лімітів відповідальності страховика у сумі 25000,00 грн.

Стосовно вимог про стягнення завданої моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначаючи розмір моральної шкоди завданої позивачу, грошова оцінка якої має бути стягнена з відповідача, суд з урахуванням положень ст. 23 ЦК України та посилань позивача дійшов висновку, що моральна шкода дійсно завдана у зв'язку з душевними стражданнями позивача стосовно пошкодження його майна, а також у зв'язку з фізичним болем та стражданнями спричиненими ушкодженням здоров'я. При цьому, оцінивши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, ступень вини відповідача та ураховуючи принципи розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди до стягнення з відповідача має бути визначений у сумі 5000,00 грн.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений останнім судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Крім того, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 76-82, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23, 979, 980, 985, 988, 990, 999, 1167, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.02.2020 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 );

Третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7д, код ЄДРПОУ 00034186).

Суддя -

Попередній документ
87820806
Наступний документ
87820808
Інформація про рішення:
№ рішення: 87820807
№ справи: 755/18983/19
Дата рішення: 24.02.2020
Дата публікації: 27.02.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП