Справа № 754/10454/19
"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
21.11.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 11223,69 грн., вартість експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 1800,00 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 18.01.2019 року на проспекті Бажана в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля Кіа, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.02.2019 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В дорожньо-транспортній пригоді було пошкоджено автомобіль позивача, чим завдано останньому матеріальних збитків. З метою встановлення дійсного розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до судового експерта і згідно висновку №153/19 від 01.05.2019 року, матеріальний збиток завданий внаслідок ДТП власникові автомобіля Кіа, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 11223,69 грн. Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з проханням відшкодувати заподіяні збитки, але вказані прохання залишені останнім без уваги та виконання.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, а також залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТзДВ «СТ «Домінанта».
11.12.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди. Відповідач вказує, що між ним та СК «Домінанта» укладено поліс №АМ/3549701 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За даним полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої завдано шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участі забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Даним полісом забезпечений транспортний засіб автомобіль «Тойота Прадо», д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000,00 грн. У ході розгляду справи позивачем не пред'явлено вимоги до страхової компанії, а тому відповідач вважає, що позовні вимоги до нього у відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП задоволенню не підлягають. Оскільки вартість відновлювального ремонту складає 11223,69 грн., ця сума цілковито покривається полісом СК «Домінанта», яка і повинна бути сплачена страховою компанією у зв'язку із тим, що цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована відповідачем на суму 50000,00 грн., чого цілком достатньо для відшкодування страховою компанією збитків позивача.
Третя особа у справі своїм правом на надання пояснень стосовно позову або відзиву на позовну заяву не скористалась, судова кореспонденція направлена на адресу третьої особи повернулась до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.02.2019 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
За змістом вказаної постанови, 18.01.2019 року о 16 год. 10 хв. відповідач керуючи автомобілем «Тойота Прадо», д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту М. Бажана, 14а у м. Києві рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Кіа, д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження вказаних автомобілів, чим порушив вимоги п.п. 2.3.(б), 10.9 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Кіа, д.н.з. НОМЕР_2 , належить позивачу у справі, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
За змістом висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №153/19 від 01.05.2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Кіа Серато, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 18.01.2019 року, станом на дату проведення дослідження становить 11223,69 грн.
За проведення вказаного автотоварознавчого дослідження сплачено 1800,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №857742.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3549701, укладеного між позивачем (страхувальник) та третьою особою у справі (страховик) 01.03.2018 року: строк дії полісу з 30.04.2018 року до 29.04.2019 року; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн.; розмір франшизи - нуль; забезпечений транспортний засіб - Тойота Прадо, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
Отже, цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТзДВ «СК «Домінанта» за полісом обов'язкового страхування №АМ/3549701 від 01.03.2018 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 100000,00 грн. (франшиза - нуль).
Відповідно до ст.ст. 979, 980 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
За змістом ст.ст. 985, 988, 990, 999 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом. Страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. територія дії договорів.
Статтею 10 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування); договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування). Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.
Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За змістом ст.ст. 22, 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За змістом положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 23.12.2015 року у справі №6-2587цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначила, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, потерпіла особа не має альтернативного права на стягнення заподіяної майнової шкоди в результаті ДТП з винної особи або зі страхової компанії страхувальника, адже в межах лімітів відповідальності відшкодування шкоди має здійснювати страховик, і лише при вичерпанні лімітів відповідальності, потерпіла особа має право на стягнення із винної особи різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
З огляду на зазначену позивачем суму заподіяної йому матеріальної шкоди (11223,69 грн.) та встановлений полісом відповідача ліміт відповідальності страхової компанії (100000,00 грн.), вказаний позивачем розмір заподіяної шкоди не перевищує лімітів відповідальності страховика, тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача спричиненої майнової шкоди, адже відповідне охоплюється обов'язками страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.
Також, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовну до винної у ДТП особи про стягнення завданої матеріальної шкоди суд враховує, що за полісом відповідача франшиза встановлена на рівні - нуль.
Стосовно вимог про стягнення сплаченого позивачем розміру оплати за проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 1800,00 грн., суд також дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні цих позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На думку суду, відшкодування таких витрат не може бути покладено на відповідача, з огляду на те, що вимоги про стягнення оплати проведеної експертизи є похідними від вимог про стягнення самої шкоди завданої в результаті ДТП, натомість суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову стосовно основної вимоги позивача.
Крім того, такі витрати позивача в даному випадку не є необхідними, адже позивач мав звернутись до страхової компанії відповідача, яка згідно вимог закону і здійснює оцінку завданого збитку та виплачує страхове відшкодування. І лише у разі якщо б позивач був незгодний із проведеною страховиком оцінкою та провів власну оцінку збитків, за результатами якої встановлено відмінність від оцінки страховика, такі витрати можуть бути стягнені зі страхової компанії у відповідності до положень ст. 22 ЦК України, як збитки, яких понесла особа для відновлення свого порушеного у права у разі доведення неправомірності та безпідставності здійсненого страховою компанією розрахунку страхового відшкодування та його розміру щодо вартості заподіяного збитку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 22, 979, 980, 985, 988, 990, 999, 1166, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.02.2020 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (м. Дніпро, вул. Василя Макухи, 1, код ЄДРПОУ 35265086).
Суддя -