Справа №:755/2193/20
Провадження №: 1-кс/755/878/20
"15" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040009597 від 20.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту психотропної речовини - амфетамін у невстановлений в ході досудового розслідування час, ознайомився в мережі Інтернет зі способом виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін. В подальшому, знаючи спосіб виготовлення вказаної психотропної речовини, за допомогою заздалегідь придбаних інгредієнтів у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в приміщені квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 самостійно незаконно виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою подальшого збуту. Незаконно виготовлену психотропну речовину амфетамін ОСОБА_4 почав незаконно зберігати з метою подальшого збуту за місцем свого проживання.
В подальшому, під час проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 19:52 год. по 20:54 год. вказану вище психотропну речовину було виявлено та вилучено працівниками поліції Дніпровського УП.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; можливість впливати на свідків, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що зазначені у клопотанні слідчого ризики є необґрунтованими. Крім того, ОСОБА_4 , має вагітну цивільну дружину, яка потребує його допомоги, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, у зв'язку із чим просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у вечірній період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом, 20 листопада 2019 року відомості про вчинення злочинів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040009597.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
13 лютого 2020 року о 19 год 40 хв - ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
14 лютого 2020 року - ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколом допиту свідка від 14.02.2020 року, протоколом обшуку від 13.02.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків.
Проте, прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також вчинятиме інші правопорушення.
Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості здійснення незаконного впливу на свідка, оскільки слідчим у клопотанні даний ризик лише формально зазначений та жодним чином не обґрунтований, зокрема не вказано, фактичних обставин, які це підтверджують. Також необґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних матеріалів, які б підтверджували дане обґрунтування слідчому судді не надано.
Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволені клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , до 14 квітня 2020 року та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого чи суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Заборонити ОСОБА_4 , залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 14 квітня 2020 року включно, такі обов'язки:
1) не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
3) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: