Справа № 755/2648/20
1-кс/755/919/20
"20" лютого 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника- адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100040001244 від 18 лютого 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 29.10.2019 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х місяців арешту, покарання відбув 28.01.2020 року,
підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
19 лютого 2020 року слідчий Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12020100040001244 від 18.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання та просила задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання, посилалися на необґрунтованість ризиків, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
18.02.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 17 лютого 2020 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, проходив біля будинку № 3 по бульвару Верховної ради в м. Києві, в цей час в останнього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме майна громадян що знаходилося в місцях загального користування, в коридорі вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, зайшов до другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , та обрав об'єктом свого злочинного посягання велосипед марки «AVANTI» який належить потерпілому ОСОБА_7 та знаходився в коридорі першого поверху вказаного вище будинку.
В подальшому, впевнившись що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є непомітними для інших осіб взяв велосипед та направився до виходу з будинку.
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпоряджався ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 , матеріальної шкоди на суму 15 000 гривень 00 копійок.
У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 17.02.2020 року; протоколами допиту свідків; протоколом допиту потерпілого; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушень, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
На час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, неодружений, не працюючий, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває, а отже прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення.
Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан, суд також враховує й інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, у зв'язку з чим клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Саме домашній арешт в нічний час доби, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту шляхом заборони залишати житло в нічний час доби, слідчий суддя вважає, що такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та необхідності виконання процесуального обов'язку явки за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 532, 534, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду, негайно.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідно до ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 19 квітня 2020 року, включно, але не більше строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1