ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11600/19
провадження № 2/753/2188/20
"11" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Сирбул О.Ф.
за участю:
секретаря судового засідання: Лаптєвої Ю.М.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та в його обґрунтування посилалався на те, що Дарницьким районним судом м. Києва розглянуто кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме у навмисному нанесенні позивачу легких тілесних ушкоджень.
Після отримання тілесних ушкоджень позивач ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою до медичного закладу, за приписом лікарів, для лікування, потерпілий вимушений був проходити медичні обстеження і діагностику, купувати для лікування ліки, для лікування ОСОБА_1 потратив 236,40 грн., а також 63,00 грн. на послуги таксі, оскільки позивач через біль в нозі був змушений скористатись послугами таксі, щоб дістатись лікарні.
Також, позивач зазначає, що відповідач своїми протиправними діями завдав йому моральну шкоду, яка полягає в тому що позивач відчував фізичний біль, він вимушений був тривалий час лікуватись. В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивач був позбавлений права на працю, а також був порушений звичайним ритм життя позивача. Завдану йому моральну шкоду спричинену відповідачем, позивач оцінює в 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 11.07.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, у задоволені позовних вимог просив відмовити.
Суд, вислухавши позивача та відповідача, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ст. 5 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені такі фактичні обставини справи.
Згідно вироку Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2019 року, ОСОБА_2 24.10.2018 року приблизно о 10 год. 30 хв., знаходячись на вулиці біля подвір'я будинку АДРЕСА_1 побачив сусіда ОСОБА_1 , та між останніми почався словесний конфлікт на побутовому ґрунті, в ході якого у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
Керуючись раптово виниклим умислом, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи і свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 , та раптово наніс два удари правою рукою в область шиї потерпілого, чим спричинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження у вигляді двох саден на передній поверхні шиї справа у нижній третині. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 схопив лівою рукою ОСОБА_1 за одяг та відштовхнув потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Вказаним вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень.
Цивільний позов не заявлено.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як зазначила позивач в позовній заяві після отримання ним тілесних ушкоджень спричинених відповідачем він звертався за медичною допомогою до медичного закладу та за приписом лікарів, внаслідок чого на лікування позивачем було витрачено 236,40 грн. на придбання відповідних ліків, що підтверджується фіксальним чеком від 24.10.2018 року.
Крім того, щоб дістатись до лікарні позивач був змушений скористатись послугами таксі та витрачено 63,00 грн., що вбачається із інформаційного чеку від 24.10.2018 року.
Тобто, загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 299,40 грн. (236,40 грн. + 63,00 грн.= 299,40 грн.).
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою що до неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як зазначив в позовній заяві позивач, відповідач своїми протиправними діями завдав йому моральну шкоду, яка полягає в тому, що після нанесення позивачу тілесних ушкоджень, він деякий час був позбавлений можливості перебувати у звичному для нього ритмі життя, а саме: позивач не міг працювати через синці та хвору ногу, позивач був змушений постійно використовувати знаболюючі мазі та ліки. Крім того, позивач був змушений приймати участь у досудовому слідстві та приймати участь у судових засіданнях у кримінальному провадженні по обвинуваченню відповідача, що завдало позивачу певних незручностей та зайвих страждань. Вказані обставини призвели до порушення звичайного ритму життя позивача.
Суд приймає таке обґрунтування завданої моральної шкоди, оскільки факт спричинення шкоди ОСОБА_1 підтверджується вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2019 року.
Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди на користь позивача, суд, враховує характер та обсяг заподіяних позивачу фізичних, моральних, душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, внаслідок противоправних дій відповідача, характер немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення), приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн., суд вважає що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається позивачем на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію договору про надання правничої допомоги від 06.06.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Андруцькою Г.О, детальний опис робіт виконаних адвокатом, акт виконаних робіт від 10.06.2019 року та квитанцію №715904 від 06.06.2019 року про сплату позивачем грошових коштів у сумі 1500,00 грн. за надану йому правничу допомогу.
На підставі вказаного позов в частині стягнення витрат на правничу допомогу також слід задовольнити.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Тому за правилами ст. 141 ЦПК України при винесенні рішення з відповідача належить стягнути судові витрати.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави суму судового збору у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )299,40 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у сумі 1500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь держави судові витрати у сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: