ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20777/19
провадження № 2/753/3735/20
"13" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.09.2016 року між ОСОБА_3 до ОСОБА_2 укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якої позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути позивачу позику в строк до 10.08.2019 року. Свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 25 000 доларів США.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2019 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено провести розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі та не заперечував щодо його задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.09.2016 року між ОСОБА_3 до ОСОБА_2 укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якої позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути позивачу позику в строк до 10.08.2019 року. (а.с.7)
23.06.2016 р. ОСОБА_4 направив на адресу ОСОБА_5 вимогу про повернення грошових коштів в сумі 15 000 доларів США.
27.07.2016 р. вимога про повернення грошових коштів була повернута позивачу з довідкою на поштовому конверті «за закінченням встановленого строку зберігання».
Як вбачається із матеріалів справи, на дату винесення рішення відповідач суму боргу не повернув.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 25 000 доларів США.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим поданий позов підлягає повному задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 142, 264, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі 25 000 доларів США.
Управлінню Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва, Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, що складає 3 091 грн. 25 коп., який було сплачено згідно квитанцій №0.0.1507963679.1 від 29.10.2019 р. в АТ КБ «Приватбанк».
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 )судовий збір в сумі 3 091 грн. 25 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА