ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7631/19
провадження № 2/753/3171/20
(ЗАОЧНЕ)
"12" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів
ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2012 р. стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 28.11.2012 р. і до повноліття дитини. Зазначає, що призначених судом аліментів не вистачає для утримання дитини, оскільки з часу їх призначення збільшився прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, у зв'язку із чим просить суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 2 000 грн. щомісячно на утримання дитини.
Крім того, зазначає, що на виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Канівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, однак відповідач аліменти на утримання дитини не сплачує, за ним утворилась заборгованість, у зв'язку із чим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 575 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.05.2019 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов просила задовольнити, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17)
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2012 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 28.11.2012 р. і до повноліття дитини. (а.с.44)
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаного рішення суду Канівським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2308/2948/2012, який знаходиться на виконанні у Канівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що з часу призначення аліментів рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2012 р. матеріальний стан позивача погіршився.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Суд проаналізувавши докази досліджені в ході слухання справи, вважає, що матеріальне становище позивачки погіршилося, що є підставою для збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з виплат у розмірі 500 грн. до 2 000 грн., щомісячно.
Щодо вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, то суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Аналіз норм частини першої статті 196 СК України дозволяє дійти висновку, що розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів може бути не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Як вбачається розрахунку заборгованості по аліментам складеного державним виконавцем Канівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Черкаській області по виконавчому провадженню №35989163, заборгованість ОСОБА_2 по аліментам станом на 01.04.2019 р. складає 40 470 грн. (а.с.77)
Закріплений у статті 196 СК України захід відповідальності передбачає відповідальність за прострочення сплати аліментів, які зобов'язана особа сплачувати за рішенням суду. Відповідальність за несвоєчасне виконання аліментного зобов'язання спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв'язку із затримкою їх сплати. За змістом частини 1 цієї статті, підставою для стягнення неустойки (пені) є винна поведінка платника аліментів.
Водночас, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» також зазначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає за наявності вини цієї особи. При цьому підкреслено, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Даною нормою чітко визначено розмір пені за прострочення сплати аліментів, його встановлено у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем сума пені, яку вона просить стягнути з відповідача за прострочення сплати аліментів складає 11 575 грн.
Перевіривши наданий розрахунок пені, судом приймається даний розрахунок до уваги.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладене та те, що заборгованість по аліментним зобов'язанням виникла саме з вини відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 11 575 грн.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 192, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 11.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) суму пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 11 575 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА