Справа № 752/7078/19
Провадження № 2/752/1710/20
іменем України
29.01.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ "Київський страховий дім" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 27 травня 2018 року о 22 год. 30 хв. на автодорозі М05 Київ-Одеса,13 км, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «OPEL» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільна-правова відповідальність автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «Київський страховий дім» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК7884435. 07.11.2018 року про настання страховий випадку ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Київський страховий дім», звернувшись з заявою про страхове відшкодування та надавши усі необхідні документи для прийняття рішення та виплату страхового відшкодування.
Згідно звіту № 191/Г/2018 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження транспортного засобу від 06.06.2018 вартість відновлювального ремонту ТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 складає 652 792,62 грн.
Позивач зазначає, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 йому спричинені матеріальні збитки, тому просить:
- стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 552 792,62 грн.,
- стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 44)
У липні 2019 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 552 792,62 грн.,
- стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн., 1 298,63 грн. 3 % річних від простроченої суми, 3 100,00 грн.інфляційних втрат та 15 361,64 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, а також судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2019 р. поновлено провадження у даній справі. (а.с. 150)
В судове засідання позивачОСОБА_1 не з'явився. Представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та його представника, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ПрАТ «Київський страховий дім» в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
27 травня 2018 року о 22 год. 30 хв. на автодорозі М05 Київ-Одеса,13 км, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «OPEL» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1
У результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль марки «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 10)
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_2 (а.с 9)
Постанова є чинною.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «Київський страховий дім» на підставі полісу № АК/7884435 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, страхова сума становить 100 000,00 грн., франшиза становить 0 грн. (а.с. 11)
З метою отримання відшкодування збитків ОСОБА_1 07 листопада 2018 року звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім», із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про відшкодування шкоди. (а.с. 18, 19)
Звертаючись у суд з даним позовом, позивач. посилається на звіт № 191/Г/2018 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження транспортного засобу, виконаний ТОВ "Незалежна експертна компанія", згідно якого ринкова вартість КТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 на дату оцінки дорівнює 885 119,04 грн.; вартість відновлювального ремонту, без врахування коефіцієнту фізичного зносу, вказаного автомобіля, внаслідок його пошкодження, становить 652 792,62 грн.; вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, вказаного автомобіля, внаслідок його пошкодження, становить 278 532,35 грн. (а.с. 21)
Відповідач ОСОБА_2 не погодився з вказаним висновком, у зв"язку з чим 12 липня 2019 року подав до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, зазначивши про наявність сумнівів щодо правильності та достовірності наданого позивачем звіту експерта № 191/Г/2018 від 06.06.2019 р., тому, на думку відповідача, вбачається необхідність проведення судової автотоварознавчої експертизи, якою встановити дійсний розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 65)
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року призначена судова автотоварознавча експертиза. (а.с. 80)
05 вересня 2019 року у зв"язку з надходженням клопотання експертів про надання додаткових матеріалів представник позивача надав письмові пояснення про те, що надати для огляду об"єкт дослідження не виявляється можливим, оскільки він відремонтований. У позивача відсутні акти виконаних робіт, та кольорові фото пошкодженого автомобіля. (а.с. 144)
Згідно повідомлення № 21707/19-54 від 15.11.2019 р. експерта Київського НДІСЕ Пенткевич - Лень М.А. неможливо надати висновок у зв"язку з ненаданням для огляду об"єкту дослідження, не наданням актів проведення ремотно-відновлювальних робіт з підтвердженням оплати згідно цих актів після ДТП, що сталась 27.05.2018 р., не надано детальні кольорові фотознімки пошкодженого автомобіля та пошкоджених складових частин автомобіля в ДТП, що сталася 27.05.2018 р. в електронному вигляді, в оригінальному цифровому форматі, а в матеріалах справи та наданих додаткових матеріалах (звіт № 191/Г/2018 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 ) кількість та якість кольорових фотозображень не дають в повному обсязі встановити площу, ступінь та характер пошкоджень, отриманих при ДТП досліджуваного КТЗ. (а.с. 148)
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ( п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до пункту 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страхових у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, доріжних споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з роз'ясненнями, що викладені в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням зміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 466/9318/14-ц, від 3 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Відповідно до пункту 7.39 зазначеної Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Відповідно до пункту 8.2 Методики, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість,
б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ, в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.
Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу.
Суд вважає, що у ПрАТ «Київський страховий дім», як страховика цивільної відповідальності, виник обов'язок здійснити відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахування зносу деталей, що підлягають заміні, відповідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якій визначено, що шкода, яка пов'язана з пошкодженням транспортного засобу і відшкодовується страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, становить вартість витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пунктів 9.2, 9.4 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 000,00 грн. на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до Звіту № 191/Г/2018 експертів за результатами проведення дослідження від 06 червня 2018 року вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, КТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження транспортного засобу, становить 278 532,35 грн. (а.с.84).
З позовом до суду позивач звернувся у квітні 2019 року після відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 .
Належних та допустимих доказів на підтвердження розміру фактичних витрат, що були зроблені позивачем для відновлення пошкодженого майна, останнім, у передбаченому ст.ст.12, 81 ЦПК України порядку, суду не надано.
Отже, оскільки на момент звернення позивача до суду автомобіль відремонтовано, доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля суду не надано, а тому відшкодуванню підлягає лише сума завданих матеріальних збитків з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розмір яких визначений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» та становить 278 532,35 коп.
За таких обставин, необхідно стягнути з ПрАТ "Київський страховий дім" на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача ПрАТ "Київський страховий дім" пеню у розмірі 15 361,64 грн., 3 % річних у розмірі 1 298,63 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3 100,00 грн.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування,сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача несплачене страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних втрат та пені є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК Украни, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Зважаючи на те, що згідно Звіту № 191/Г/2018 експертів за результатами проведення дослідження від 06 червня 2018 року вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, КТЗ «LEXUS GX460» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження транспортного засобу, становить 278 532,35 грн., з яких 100 000 грн. підлягають стягненню з відповідача ПрАТ "Київський страховий дім", суд приходить до висновку, про задоволення вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 різниці між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування, як з винної особи заподіювача шкоди, в сумі 178 532,35 грн.
Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
З урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача також підлягає судовий збір.
Керуючись статтями 23,1166, 1167, 1187 та 1194 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (ідентифікаційний код юридичної особи 25201716) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн., 1 298,63 грн. 3 % річних від простроченої суми, 3 100,00 грн. інфляційних втрат, 15 361,64 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування та 1 198 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 178 532,35 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 785,32 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2020 року.
Суддя: