Справа № 727/1695/20
Провадження № 2/727/728/20
24 лютого 2020 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Семенко О.В.
секретар судових засідань Гомонович Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці заяву судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Семенко О.В. про самовідвід по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення.
21.02.2020 року згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення, передано на розгляд судді Семенко О.В.
Головуючий суддя по справі - Семенко О.В. заявив самовідвід по даній цивільній справі. У заяві вказує на те, що позивач по справі - є його дружиною. Таким чином, з метою уникнення будь-яких сумнівів стосовно неупередженості головуючого судді по справі, суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Семенко О.В. заявляє собі самовідвід при розгляді даної справи.
Учасники справи в судове засідання не викликались.
Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява судді Семенко О.В. про самовідвід по даній справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ч.1 п.1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
Дослідивши обставини, наведені головуючим суддею у заяві про самовідвід, враховуючи те, що позивач по справі - ОСОБА_1 є дружиною головуючого судді Семенко О.В., суд приходить до висновку про наявність підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України.
Складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб'єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію … означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «КастіллоАльгар проти Іспанії» (CastilloAlgarv.Spain), від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вказані суддею Семенко О.В. в заяві про самовідвід доводи є об'єктивно обґрунтованими, тому заява про самовідвід судді Семенко О.В. підлягає задоволенню, зважаючи на зовнішні прояви, з метою забезпечення відсутності будь-яких сумнівів у безсторонності суду.
Керуючись ст.ст.33, 36, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Семенко Олега Васильовича про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення - задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення - передати для проведення автоматизованого розподілу між суддями в порядку, передбаченому ст.ст.14 ч.3, 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Семенко О.В.