Справа № 487/6660/19
Провадження № 2/487/463/20
11.02.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря Кожина В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-
ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, в якій, в подальшому уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 543,05 грн., три відсотки річних в сумі 178,78 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що в опалювальних сезонах 2017-2019 позивач здійснював постачання теплової енергії до кв. АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу. Позивач надав теплову енергію за період з 01.11.2017 по 28.02.2019 на суму 9934,86 грн., за яку відповідач не сплатив, тим самим не виконав своїх зобов'язань за договором. З урахуванням перерахунку - 41,83 грн., борг складає 9976,69 грн. Крім того, за період з 01.11.2017 по 28.02.2019 відповідачу нараховано 543,05 грн. інфляційних втрат та 178,78 грн. трьох відсотків річних. Станом на 27.11.2019 року сума основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 9976,69 грн. відповідачем погашена. В той же час, інфляційні витрати та три відсотки річних ОСОБА_1 сплачено не було, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив до суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Приписами статті 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.
Статями 68, 162 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 20 червня 2012 року по справі № 6-68цс12, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав №35677158 від 01.10.2012 року ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу №4278 від 27.10.2011 року.
22.10.2014 року між ПрАТ ««Миколаївська теплоелектроцентраль»» та ОСОБА_1 укладений договір №245003 про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води за вказаною адресою.
В опалювальних сезонах 2017-2019 позивач здійснював постачання теплової енергії до кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону.
Позивач надав теплову енергію за період з 01.11.2017 по 28.02.2019 на суму 9934,86 грн., за яку відповідач не сплатив, тим самим не виконав своїх зобов'язань за договором. З урахуванням перерахунку - 41,83 грн., борг складає 9976,69 грн.
Крім того, за період з 01.11.2017 по 28.02.2019 відповідачу нараховано 543,05 грн. інфляційних втрат та 178,78 грн. трьох відсотків річних.
11.03.2019 року на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено попередження (в порядку досудового врегулювання сплати боргу) №123-ф3 з вимогою сплатити наявну заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. На вимоги вказаного попередження відповідачем, станом на 27.11.2019 року сума основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 9976,69 грн. погашена.
В той же час, інфляційні витрати в сумі 543,05 грн. та три відсотки річних в сумі 178,78 грн. ОСОБА_1 сплачено не було, вказана заборгованість залишається не погашеною.
За такого, оскільки відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії в зв'язку із укладенням із ним договору про надання послуг, відповідно він є боржником у зобов'язальних правовідносинах.
Враховуючи, що позивачем доведено заявлений у позові розмір заборгованості, який утворився через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати спожитих послуг, суд, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» (р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478) інфляційні витрати в сумі 543,05 грн., три відсотки річних в сумі 178,78 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» (р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 21.02.2020 року.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», адреса місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ: 30083966.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Т.А.Карташева