18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 лютого 2020 року Справа № 925/1109/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пастухова О.С.,
за участі представників сторін:
від позивача - Леонічева Д.В. - адвокат,
від відповідача - Беленкова В.В. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Азот”, м. Черкаси
до публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та
газифікації “Черкасигаз”, м. Черкаси
про визнання відсутнім права та припинення дії, яка порушує право
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “Азот” до публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” в якому просило суд припинити дії публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”, направлені на припинення та/або обмеження газопостачання публічному акціонерному товариству “Азот” за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” та заборонити публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” вчиняти дії, направлені на припинення та/або обмеження газопостачання публічному акціонерному товариству “Азот” за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс”.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10 жовтня 2019 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 26 листопада 2019 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 26 листопада 2019 року було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 20 грудня 2019 року.
19 грудня 2019 року до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову в якій останній просив суд визнати відсутність права у публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” здійснювати заходи з припинення та/або обмеження газопостачання публічному акціонерному товариству “Азот” за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” б/н від 28 серпня 2019 року. Припинити дії відповідача, направлені на припинення та/або обмеження газопостачання публічному акціонерному товариству “Азот” за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” б/н від 28 серпня 2019 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 грудня 2019 року заяву публічного акціонерного товариства “Азот” про зміну предмету позову прийнято до розгляду та відкладено підготовче засідання на 16 січня 2020 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 20 лютого 2020 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що припинення газопостачання, як відповідальність за порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ, може здійснити тільки діючий постачальник газу, який поставляє такий газ споживачу на підставі укладеного з ним договору на постачання природного газу та в межах строку його дії.
Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс”, за дорученням якого діє відповідач, не є діючим постачальником природного газу позивачу, а отже відповідач не мав і не має права здійснювати заходи, направлені на припинення/обмеження газопостачання позивачу за дорученням.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що 29 серпня 2019 року на адресу ПАТ “Черкасигаз” (оператора ГРМ) надійшло доручення від товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” від 28 серпня 2019 року про відключення публічного акціонерного товариства “Азот”, як споживача природного газу, який має заборгованість за спожитий газ.
В свою чергу відповідач направив на адресу позивача повідомлення №548 від 29 серпня 2019 року в якому було запропоновано позивачу у термін до 7 год. 00 хв. 05 вересня 2019 року самостійно припинити споживання газу та підготувати газоспоживне обладнання до пломбування.
Згідно нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність у сфері газопостачання, постачальник природного газу як діючий, так і попередній, мають право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, у випадку наявності у споживача заборгованості за отриманий від постачальника природний газ.
Саме у відповідності до умов укладеного між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам, керуючись положенням ч. 2 п. 14 розділу ІІ Правил постачання, глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем та Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 року №1687, відповідачем було розпочато заходи з виконання доручення вказаного постачальника природного газу.
Відповідно до нормативно-правових актів, яким визначені правові засади функціонування ринку природного газу України, ПАТ “Черкасигаз”, як оператор ГРМ, не зобов'язано при отриманні від постачальника газу відповідного доручення на виконання робіт з припинення газопостачання споживачу - боржнику перевіряти наявність та достовірність зазначених постачальником в дорученні підстав для припинення.
ПАТ “Черкасигаз” також не уповноважене вирішувати спірні питання між постачальником та споживачем, які відповідно до пункту 9 розділу VІ Правил постачання підлягають вирішенню в судовому порядку.
При цьому, ПАТ “Черкасигаз” фактично не має можливості встановити поточного постачальника конкретного споживача у поточному місяці постачання, так як ні оператором ГТС, ні постачальником газу, ні споживачем оператору ГРМ не надається інформація про постачальників газу та інформація про їх зміну.
Оператором ГТС доводиться на відповідний місяць постачання природного газу лише інформація про споживачів, які взагалі не мають постачальників.
Також відповідач вказував, що припинити в судовому порядку можливо лише триваючу дію.
Проте, позивачем не зазначено в позові жодної триваючої дії, здійсненої відповідачем і спрямованої на припинення або обмеження газопостачання позивачу та відповідно не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження даної обставини.
Також позивачем не доведено належним чином факту порушення ПАТ “Черкасигаз” прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Саме направлення оператором ГРМ повідомлення на адресу споживача газу про припинення газопостачання не є дією, направленою на припинення газопостачання, а лише є повідомленням про намір вчинити такі дії в день, зазначений в такому повідомленні, а тому в даному випадку відсутнє будь-яке порушення прав позивача зі сторони відповідача.
В зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач зазначав, що отримавши повідомлення про припинення постачання позивач направив відповідачу лист, в якому попередив про незаконність такого припинення через те, що підприємство, за дорученням якого діє відповідач, не є постачальником природного газу для позивача, а діючим постачальником природного газу позивача є товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМ-ТРЕЙД”, а отже, лише він має законне право звертатися до відповідача з дорученням про припинення газопостачання.
Однак, у своєму листі-відповіді відповідач відхилив такі доводи позивача та зазначив, що вважає свої дії щодо початку здійснення заходів з припинення газопостачання правомірними та попередив про те, що у випадку відмови самостійно припинити газопостачання, відповідач здійснить таке припинення примусово відповідно до передбаченої законодавством процедури.
Тобто відповідач маючи інформацію про те, що підприємство, за дорученням якого він діє, не є постачальником природного газу для позивача, будучи обізнаним, що діючим постачальником природного газу позивачу є інше підприємство, не зважаючи на норми закону, повідомив про продовження розпочатої ним процедури припинення газопостачання позивачу.
Таким чином позивач вказує на безпідставність доводів відповідача стосовно того, що він не вчиняв та не вчиняє жодних дій, направлених на припинення та/або обмеження газопостачання позивачу.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначав, що станом на момент звернення позивача до суду останній самостійно не припинив газопостачання.
Відповідач також примусово не припиняв та не обмежував постачання газу позивачу, а надіславши йому повідомлення про припинення газопостачання, лише мав намір це зробити, що вказує на відсутність порушень прав позивача з боку відповідача.
Дана позиція ПАТ “Черкасигаз” узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 березня 2018 року у справі № 904/2092/17.
Таким чином, на момент пред'явлення даного позову та на даний час відповідач не вчиняв та не вчиняє щодо позивача жодного триваючого правопорушення, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивних прав позивача та яке може бути припинено в судовому порядку на підставі п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України.
Інша вимога позивача про визнання відсутнім права, на думку відповідача, не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу позивача, в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, адже по своїй суті є вимогою про встановлення обставин, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.
В судовому засіданні, яке відбулося 20 лютого 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1109/19.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 01 квітня 2017 року між публічним акціонерним товариством “Азот” та публічним акціонерним товариством “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” було укладено типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498, шляхом підписання позивачем заяви-приєднання до умов даного договору.
Вказаний договір регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки відповідачем, що є оператором газорозподільної системи (надалі - оператор ГРМ), обсягів природного газу, які належать споживачу (його постачальникам), до об'єктів споживача, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
30 серпня 2019 року позивач отримав від відповідача повідомлення про припинення газопостачання №548 від 29 серпня 2019 року, в якому підприємству запропоновано у термін до 700 годин 05 вересня 2019 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання.
Підставою для припинення транспортування газу є виконання доручення товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” від 28 серпня 2019 року у зв'язку із заборгованістю позивача за спожитий природний газ.
В подальшому позивач направив відповідачу лист №221-1-26/25-1688 від 02 вересня 2019 року, в якому повідомив про незаконність повідомлення про припинення газопостачання з обґрунтуванням причин та посиланням на відповідні норми законодавства, що регулюють питання функціонування ринку природного газу.
У листі - відповіді №1678/29 від 03 вересня 2019 року відповідач відхилив доводи позивача та повідомив про намір вчиняти дії, направлені на припинення газопостачання підприємства.
В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Взаємовідносини Оператора ГРМ з суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні та організаційні засади функціонування газорозподільних систем визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (надалі - Кодекс газорозподільних систем), Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу), Законом України “Про ринок природного газу” та Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08 грудня 2006 року (надалі - Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам).
Відповідно до термінів, визначених ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу” постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Постачання природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Споживач - це фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Аналогічні визначення містяться у Кодексі газорозподільних систем та Правилах постачання природного газу.
Відповідно до п. 5 Правил постачання природного газу, діючий постачальник - це постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений споживач у відповідному періоді постачання.
Новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оператор ГРМ в установленому законом порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у томі числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки системи газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема у випадку подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір про виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.
Відповідно до п.13 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.
Процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування регулює Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам.
Газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугілля на припинення (обмеження) газопостачання споживачам (п. 2 Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам).
Пунктом 3 вищевказаного Порядку встановлено, що газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
Припинення (обмеження) газопостачання у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, недотримання ним відповідного графіка здійснюється у строк, визначений постачальником, газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, при цьому, споживач повинен бути повідомлений про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано шляхом надсилання повідомлення (за встановленою Міненерговугілля формою), в якому зазначаються підстави та строк (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання (п. 5.6. Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам).
31 грудня 2018 року між публічним акціонерним товариством “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” та товариством з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” було укладено договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам №61 (а.с.135).
Відповідно до п.2.1 договору предметом цього договору є здійснення виконавцем робіт з припинення/обмеженням газопостачання споживачам замовника (крім населення), за письмовим дорученням замовника, стосовно яких він є діючим постачальником у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Отже, слід дійти висновку, що припинення газопостачання, як відповідальність за порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ, може здійснити тільки діючий постачальник газу, який поставляє такий газ споживачу на підставі укладеного з ним договору на постачання природного газу та в межах строку його дії. Іншого законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
У своєму листі від 02 вересня 2019 року позивач повідомив відповідачу, що товариство з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс”, за дорученням якого діє відповідач, не є постачальником природного газу для позивача. Постачальником природного газу позивачу впродовж 2019 року є товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМ-ТРЕИД”.
Дана обставина підтверджується укладеними між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “ХІМ-ТРЕИД” договорами постачання природного газу, а саме: №ХТ-4/136-73-221 від 15 січня 2019 року, №ХТ-4/170 від 27 лютого 2019 року, №ХТ-7/293 від 15 березня 2019 року, №ХТ-7/292-220-221 від 29 березня 2019 року, №ХТ-10/462 від 25 квітня 2019 року, №ХТ-10/463 від 25 квітня 2019 року, №ХТ-16/747 від 02 травня 2019 року, №ХТ-15/585 від 30 травня 2019 року, №ХТ-19/862 від 27 червня 2019 року.
Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМ-ТРЕИД” довідкою №03-09/1 від 03 вересня 2019 року підтверджує, що саме зазначене товариство є постачальником природного газу для публічного акціонерного товариства “Азот” у 2019 році, а також те, що позивач здійснює розрахунки за спожитий природний газ своєчасно та у повному обсязі.
Водночас договірні відносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс”, відповідно до яких останній постачав природний газ на позивачу, припинили свою дію ще в 2017 році, пролонгація дії відповідних договорів постачання природного газу не відбувалась, а саме:
- договір постачання природного газу № Г-16/066 від 23 грудня 2016 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” та публічним акціонерним товариством “Азот”, припинив свою дію 31 січня 2017 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено;
- договір постачання природного газу № Г-17/005 від 30 січня 2017 року припинив свою дію 28 лютого 2017 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено;
- договір постачання природного газу №Г-17/0063 від 24 лютого 2017 року припинив свою дію 31 березня 2017 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Отже, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” протягом 2019 року не було постачальником природного газу для позивача, а тому не мало права ініціювати будь-які дії, направлені на припинення постачання природного газу для останнього.
Такі доводи позивача підтверджуються правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 12 серпня 2019 року по справі № 921/268/18, правовідносини якої є подібними до даних правовідносин.
Так, Верховний Суд у своїй постанові погодився із висновками судів попередніх інстанції стосовно того, що припинення газопостачання, як відповідальність за порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ, може здійснити тільки діючий постачальник газу, який поставляє такий газ споживачу на підставі укладеного з ним договору на постачання природного газу та в межах строку його дії.
Верховний Суд відзначив, що вказане право постачальника реалізується у встановленому порядку щодо обмеження/припинення природного газу.
Здійснивши системний аналіз норм наведеного законодавства, Верховний Суд зробив висновок, що газопостачання споживачу припиняється тільки підприємством, яке є його постачальником на підставі укладеного договору на постачання природного газу та у межах строку його дії.
Отже, враховуючи положення чинного законодавства, яке регулює питання припинення/обмеження газопостачання, а також враховуючи висновки Верховного Суду, єдиним підприємством, яке має право ініціювати заходи, направлені на припинення постачання природного газу для позивача, є його діючий постачальник - товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМ-ТРЕЙД”.
За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 ГК України.
Одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 20 ГК України є визнання наявності або відсутності прав.
Процедура припинення (обмеження) газопостачання являє собою дію, що складається із сукупності заходів, першим з яких є направлення відповідного повідомлення про припинення газопостачання споживачу.
Відповідно до п.п. 2 пункту 4 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, при отриманні від оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.
Наступним етапом у разі відмови споживача самостійно припинити газопостачання є примусове припинення (обмеження) газопостачання працівниками уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, шляхом часткового чи повного перекриття вхідної засувної арматури з її опломбуванням або механічного (зварного) від'єднання газопроводу, про що посадовою особою уповноваженого підприємства складається акт за встановленою Міненерговугіллям формою (п. 9 Порядку).
Відповідач надіславши позивачу повідомлення №548 від 29 серпня 2019 року, в якому було запропоновано позивачу у термін до 7 год. 00 хв. 05 вересня 2019 року самостійно припинити споживання газу та підготувати газоспоживне обладнання до опломбування, яке за своєю правовою природою є обов'язковою для споживача вимогою, а також надіславши лист №1678/29 від 03 вересня 2019 року в обґрунтування своїх дій, фактично заявив про своє право вимагати припинення газопостачання позивачу та повідомив позивача про примусове припинення транспортування газу підприємству в майбутньому.
Така заява Оператора ГРМ позбавляє споживача правової визначеності з питань наявності у нього законного права передбаченого, зокрема, п.4 ч.1 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу” своєчасно отримувати природний газ належної якості та кількості, відповідно до умов укладених договорів на постачання та транспортування газу.
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 20 ГК України позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права, а тому суд відхиляє доводи відповідача в цій частині.
Про належність такого способу захисту неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема, у постанові ВП ВС від 30 січня 2019 року по справі № 803/3514/15.
Оскільки судом під час розгляду справи було встановлено, що у відповідача відсутнє право здійснювати заходи з примусового припинення та/або обмеження газопостачання публічному акціонерному товариству “Азот” за дорученням саме товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” б/н від 28 серпня 2019 року, то суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Водночас вимога про припинення дій відповідача, що направлені на припинення та/або обмеження газопостачання позивачу за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” б/н від 28 серпня 2019 року задоволенню не підлягає, оскільки відповідач примусово ще не припиняв та не обмежував постачання газу позивачу, а надіславши йому повідомлення про припинення газопостачання №548 від 29 серпня 2019 року лише мав намір це зробити.
Відкликання листа-повідомлення про припинення, що вже отримане споживачем, або його скасування Закон не передбачає.
Тобто, такий спосіб захисту, на думку суду, в даному випадку не є ефективним, оскільки не призведе до фактичного відновлення права позивача.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати відсутність права у публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” здійснювати заходи з припинення та/або обмеження газопостачання публічному акціонерному товариству “Азот” за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго-Ресурс” б/н від 28 серпня 2019 року.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”, вул. Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402 на користь публічного акціонерного товариства “Азот”, вул. Героїв Холодного Яру,72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826 - 1 921 грн. 00 коп. судового збору.
4. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 25 лютого 2020 року.
Суддя А.В. Васянович