21.01.2020 Єдиний унікальний номер 205/9465/18
21 січня 2020 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальні акти у об'єднаному кримінальному провадженні № 12018040690003059, № 12019040690002142 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-31.05.2018 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 259 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою від 16 квітня 2019 року ОСОБА_3 скасовано іспитовий строк і направлено його для відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2018 року,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 24 листопада 2018 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього о 02 годині 10 хвилин виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Після чого, приблизно о 02 годині 15 хвилин 24.11.2018 року, останній попрямував на вулицю Річну в м. Дніпро, де проходячи домоволодіння № 22, побачив металеву калітку біло-синього кольору. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме, вказаної металевої калітки біло-синього кольору, яку останній визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, 24.11.2018 року о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв вищезазначену калітку та поклав на санчата. Заволодівши майном, яке належить потерпілому ОСОБА_5 , ОСОБА_3 з місця події зник та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 281,82 грн.
Крім того, ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену судимість в передбаченому законом порядку, в період іспитового строку, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.
Так, 01.07.2019 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 в гостях у ОСОБА_6 , яка запросила останнього допомогти з ремонтом телевізора, що знаходився у житловому будинку. Того ж дня, тобто 01.07.2019 року приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вийшли на територію вказаного домоволодіння та ОСОБА_3 побачив біля будинку велосипед марки «CUBE», який належить ОСОБА_7 . У цей момент у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна. Після цього, ОСОБА_6 провела ОСОБА_3 до воріт огорожі території вищезазначеного домоволодіння, випустила його та зачинила їх за ним. Реалізуючи раптово виниклий умисел, ОСОБА_3 , 01.07.2019 року близько 14 години 00 хвилин повернувся до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де, діючи таємно, повторно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, через ворота проник на територію вищезазначеного домоволодіння, наблизився до велосипеду марки «CUBE», та взявши його,з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду, яка складає 5 950 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, щиро покаявся та погодився надати показання щодо обставин викладених в обвинувальних актах, одночасно погодившись на застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України щодо не дослідження обставин, викладених у обвинувальних актах щодо його обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він у вказаних в обвинувальних актах місцях та у вказаний час таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме, зняв з петель металеву калітку, яку поклав на санчата, та з місця події зник, розпорядившись майном на власний розсуд. Одночасно з цим, обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що після того, як він допоміг ОСОБА_6 з ремонтом телевізора, та виходив з нею з будинку, побачив на сусідньому подвір'ї велосипед та у цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Приблизно через 30 хвилин він повернувся на подвір'я вказаного домоволодіння та таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , проникнувши у подвір'я, а саме, велосипед «CUBE», яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій майнову шкоду.
Судом, роз'яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ними обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим всіх обставин кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думки прокурора та відсутності заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінальних правопорушеннях, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у
- таємному викраденні чужого майна, (крадіжка), правильно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України;
- таємному викраденні чужого майна, (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК Українисуд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судомвстановлено рецидив злочинів.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним діянь, які відносяться до категорії злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працевлаштований, не одружений, який на утриманні малолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, встановлені судом обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, а також обставини, що обтяжують його покарання, а саме, рецидив злочинів.
На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах установлених санкціями статей обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2018 року та остаточно визначити покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив дані злочини після винесення попереднього вироку Кіровським районним судом м. Дніпропетровська від 31.05.2018 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 4631 від 13.12.2018 року, витрати на яку складають 170,00 грн., судову товарознавчу експертизу № 3237-19 від 17.07.2019 року, витрати на яку складають 314,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст. 71 КК України, призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2018 року у вигляді двох місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у вигляді трьох років двох місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 05 липня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_3 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 4631 від 13.12.2018 року, 314 (триста чотирнадцять) гривень 00 копійок витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 3237-19 від 17.07.2019 року.
Речові докази, якими було визнано:
- металеву калітку біло-синього кольору, яка передана під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 - вважати повернутим потерпілому за належністю;
- велосипед «CUBE», білого кольору, який переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_7 - вважати повернутим потерпілій за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1