79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.02.2020 справа № 914/2134/19
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро
до відповідача: Приватної агрофірми «Дністер», с. Верин, Миколаївський район, Львівської області
про стягнення штрафу в сумі 192 360,00 грн.
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Дубенюк Н.А.
Представники:
від позивача: Алєксєєв С.С.
від відповідача: Семиренко П.Я.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватної агрофірми «Дністер» про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 192 360,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 28.11.2019.
19.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву(вх.№ 47834/19).
28.11.2019 від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (вх.№ 49770/19).
28.11.2019 судом відкладено підготовче засідання на 17.12.2019 (пункт 26 протоколу судового засідання від 28.11.2019).
17.12.2019 продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 20.01.2020 (пункт 18 протоколу судового засідання від 17.12.2019).
20.01.2020 від позивача надійшов відповідь на відзив (вх.№ 53673/19).
Ухвалою суду від 20.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2020.
Судове засідання 17.02.2020 відбувається в режимі відеоконференції у Центральному апеляційному господарському суду, в якому присутній представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
В судове засідання 17.02.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю.
В судовому засідання 17.02.2020 представник відповідача проти позову заперечує, просить в позові відмовити повністю.
У судовому засіданні 17.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Позиція учасників справи
Аргументи позивача
У квітні 2019 року зі станції Миколаїв - Дністровський Львівської залізниці Приватна агрофірма "ДНІСТЕР" здійснила відправлення вагонів № 65385288, № 67921635 та № 67876151згідно накладної № 38233474 на станцію Кушугум Придніпровської залізниці. При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №38233474, про що було складено комерційний акт № 450003/83 від 15.04.2019 року. Перевіркою було виявлено: в накладній № 38233474 у вагоні № 65385288 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, шо маса вантажу складає 68750 кг. що на 250 кг менше, ніж вказано у накладній; в накладній № 38233474 у вагоні № 67921635 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65400 кг. шо на 3600 кг менше, ніж вказано у накладній; в накладній № 38233474 у вагоні № 67876151 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 66150 кг. шо на 2850 кг менше, ніж вказано у накладній.
Невідповідність маси вантажу підтверджена також у пункті призначення станція Кушугум Придніпровської залізниці, де у Розділі Є комерційного акту «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» зазначено - «під час перевірки вантажу залізниці проти цього акта не виявлено».
Просить стягнути 192 360,00 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 2 885,40грн. Додає розрахунок: штраф 12 824,00 х 5 x 3 = 192 360,00 грн., де 12 824,00 - провізна плата за вагон від станції Миколаїв - Дністровський Львівської залізниці до станції Кушугум Придніпровської залізниці; 5 - кількість провізних плат; 3 - кількість вагонів. Сума штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу складає 192 360,00 грн.
Аргументи відповідача.
У відзиві на позовну заяву (вх.№ 47834/19 від 19.11.19р.) відповідач заперечує проти позову, з підстав зазначених у ньому. В обґрунтування заперечень надає договір поставки №11 від 03 квітня 2019 року, укладений між ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» та ТОВ «ІФ-КІСМЕТ», видаткову накладну №16/1-1/04 від 16 квітня 2019 року, Акт прийому - передачі товару №2 від 16 квітня 2019 року, лист ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» директору ТОВ «ІФ-КІСМЕТ» про те, що жодних відхилень від заявленої в накладній ваги, не було виявлено.
Зазначає, що поданий позивачем комерційний акт № 45003/83 від 15.04.2019р. складений з порушенням вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, а тому не може вважатись допустимим доказом в підтвердження обставин виявленого позивачем неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в накладній. Зокрема, в порушення п.п. 4, 6 Правил складання актів в комерційному акті № 45003/84/2 від 15.04.2019р. (розділ Д) не зазначено способу визначення маси тари, а в розділі в щодо кожного з 3 вагонів у даних про масу тари зазначено насипом, камінь. Шебень извест - 24 100 кг (вагон 65385288), 22 700 кг. (вагон 67921635), 21 800 кг (вагон 67876151), що вказує на неправильність зазначених в такому комерційному акті відомостей, оскільки при визначенні маси тари вагону маса вантажу не враховується, а позивач зазначивши в розділі в комерційного акту маси тари із зазначенням про наявність вантажу насипом, камінь, щебень ізвест вніс в такий комерційний акт взаємосуперечливі відомості; про складення вищевказаного комерційного акту, на підставі якого в позивача виникло право вимоги до відповідача про стягнення штрафу в розмірі 192 360 грн. позивач відповідача не повідомляв, як і не пред'являв жодних вимог чи претензій про сплату зазначеного штрафу.
Також надав договір, укладений, між ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» (за договором покупець) та ТОВ «ІФ-КІСМЕТ» (за договором продавець) поставки №11 від 03 квітня 2019 року, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно специфікації до договору, а саме: камінь вапняковий фракції 40-80 мм ДСТУ Б В 2.7.-109-2001 УКТЗЕД 2521000000 у кількості 816,0, одиниця виміру тн. Умови поставки: СРТ (Інкотермс 2010) ст. Кушугум (462104) Придніпровська залізниця з наступними реквізитами: отримувач-ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД», станція Кушугум Придніпровська залізниця, код станції 462104, код отримувача 8999.(п.3 специфікації); специфікацію до договору, видаткову накладну №16/1-1/04 від 16 квітня 2019 року, Акт прийому - передачі товару №2 від 16 квітня 2019 року та лист ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» до ТОВ «ІФ-КІСМЕТ» №08/14 від 14.11.2019 року про відсутність претензій до маси вантажу.
У відзиві заявив клопотання про зменшення розміру штрафу в порядку ст.233 ГК України з п'ятикратного розміру плат до однократної провізної плати - 38 472, 00грн. на 80%. При цьому посилається на правову позицію щодо застосування ст.233 ГК України, викладені у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 року у справі №910/3726/18.
Відповідь на відзив.
У відповіді на відзив (вх.№53673/19 від 20.12.19р.)позивачзазначає, що Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що за виключенням випадків, коли вагони завантажуються залізницею, графа 19 заповнюється відправником. Так, із графи 28 «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» накладної № 38233474 вбачається, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, що автоматично свідчить про заповнення графи 19 представником саме ПАФ «Дністер».
Пунктом 2 Правил складання актів встановлено, що дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Оскільки, внесена відправником у накладній № 338233474 тара вагону № 65385288 становить 24 100кг, тара вагону № 67921635 становить 22 700кг, тара вагону № 67876151 становить 21 800кг, то на підставі п. 2 правил складання актів саме її і було вписано у комерційний акт. При цьому, законодавством не передбачений обов'язок залізниці зважувати окремо тару (рухомий склад) вантажу на попутній станції.
Обставини, встановлені судом.
Предметом доказування у справі є обставини, з якими пов'язується факт накладення на вантажовідправника штрафу за надання до перевезення вантажу у масі меншій, ніж зазначено у накладній та зафіксованій залізницею у комерційному акті за наслідками переважування вантажу на проміжній станції, правильність складання комерційного акту та його відповідність вимогам чинного законодавства.
Між ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» (за договором покупець) та ТОВ «ІФ-КІСМЕТ» (за договором продавець) укладено договір поставки №11 від 03 квітня 2019 року, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно специфікації до договору, а саме: камінь вапняковий фракції 40-80 мм ДСТУ Б В 2.7.-109-2001 УКТЗЕД 2521000000 у кількості 816 тон. Умови поставки: СРТ (Інкотермс 2010) ст.Кушугум (462104) Придніпровська залізниця з наступними реквізитами: отримувач-ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД», станція Кушугум Придніпровська залізниця, код станції 462104, код отримувача 8999.(п.3 специфікації).
Приватна агрофірма "ДНІСТЕР" здійснила відправлення вагонів № 65385288, № 67921635 та № 67876151(надалі - вагони) згідно накладної № 38233474 на станцію Кушугум Придніпровської залізниці.
В накладній № 38233474 у вагоні № 65385288 вказана маса вантажу складає 69000 кг.,у вагоні № 67921635 вказана маса вантажу складає 69000 кг., у вагоні № 65288979 вказана маса вантажу складає 69 000кгю, у вагоні № 67876151 вказана маса вантажу складає 69000 кг.
При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт № 450003/83 від 15.04.2019 року. У Розділі І Комерційного акту «Опис пошкодження» зазначено що, 15.04.19р. проводилось контрольне переваження вагонів №65385288, №67921635, №67876151, шо прибули за відправкою, вказаною назвороті цього акту. За документом значиться вантаж «Камінь, щебінь. Відсів вапняковий для технологічних потреб», насипом, №65385288, вага брутто - не вказана, тара - 24100кг, вага нетто - 69000кг, №67921635 вага брутто не вказана, тара- 22700кг, вага нетто-69000кг., №67876151 вага брутто не вказана, тара-21800кг. вага нетто-69000кг.
Перевіркою було виявлено:
- в накладній № 38233474 у вагоні № 65385288 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, шо маса вантажу складає 68750 кг. що на 250 кг менше, ніж вказано у накладній;
- в накладній № 38233474 у вагоні № 67921635 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65400 кг. шо на 3600 кг менше, ніж вказано у накладній;
- в накладній № 38233474 у вагоні № 67876151 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 66150 кг. шо на 2850 кг менше, ніж вказано у накладній.
У Розділі «Д» комерційного акту вбачається, що внаслідок переважування вагонів в статичному режимі в присутності заст. ДС Клюева, АРВ Кузьміч, прийомоздавальника Сергієнко, прийомоздавальника Рогозіної на справних 150 тн. вагоних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, які пройшли держповірку 28.12.2018 pоку, виявилось: вагоні №65385288 за документом - 24 100кг., вага нетто - 68 750кг., що менше ваги, зазначеної у документі на 250кг.; вагоні №67921635 вага брутто-88 100кг., тара за документом - 22 700кг., вага нетто- 65400 кг., що менше ваги, зазначеної в документі на 3 600 кг.; вагоні №67876151вага брутто-87950кг., тара за документом - 21 800кг., вага нетто- 66 150 кг., що менше ваги, зазначеної в документі на 2 850 кг. Навантаження вантажу в трьох вагонах нерівномірне, нижче бортів на 1,0-1,2м. без поглиблень, не розрівняно. В технічному відношенні вагони справні. Вагон №67921635 без торцевих дверей, в інших вагонах торцеві двері та розвантажувальні люки в трьох вагонах з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагонів вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Комерційний акт складений та підписаний заст. ДС Клюєвим А.С. , пр.-здавальником Сергієнком О.Б. та АГВ Кузміч Т.І.
Зазначені особи уповноважені підписувати комерційний акт. Про це свідчить; посадова інструкція заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол (позакласна) Клюєва А.С. ; наказ начальника станції від 03.01.2019 року № 8, де зазначено, що з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб уповноважено прийомоздавальника вантажу та багажу Сергієнко О .Б . Доказом підтвердження того, що до трудових обов'язків агента з розшуку вантажів та багажу Кузьміч Т.І. входить обов'язок здійснювати зважування вагонів та складання комерційних актів є п. 2 ч. І та п. 15 ч. II її робочої інструкції.
Справність вагоних електронно-тензометричних ваг станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, які пройшли держповірку 28.12.2018 pоку підтверджується технічним паспортом засобу вимірювальної техніки (звіт) №14.
Маса вантажу, яка вказана за наслідками переважування вагонів, підтверджена у Розділі Є «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув за актом попутної станції» Комерційного акту від 15.04.2019 року на кінцевій станції Кушугум Придніпровської залізниці.
Норми права та мотиви суду.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 ГК України).
За змістом ст. 2, 3 Статуту залізниць України цим Статутом визначаються обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 6 Статуту залізниць України унормовано, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105 Статуту залізниць України).
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (стаття 118 зазначеного Статуту).
За змістом ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Правила складання актів (ст. 129 Статуту) затверджені наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за №567/6855. Згідно з пунктом 10 цих правила комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, у пункті 10 цих правил визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Наявний у матеріалах справи Комерційний акт №450003/83/1від 15 квітня 2019 року., складений та підписаний заст. ДС Клюєвим А.С. , пр.-здавальником Сергієнком О.Б. та АГВ Кузміч Т.І. на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придн. відповідає встановленим вимогам та підписаний уповноваженими особами, про що свідчить, як зазначено вище посадова інструкція заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол (позакласна) Клюєва А.С. ; наказ начальника станції від 03.01.2019 року № 8, де зазначено, що з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб уповноважено прийомоздавальника вантажу та багажу Сергієнко О.Б. та п.2 ч.1 та п.15 робочої інструкції агента з розшуку вантажів та багажу Кузьміч Т.І. , до трудових обов'язків якої належить здійснювати зважування вагонів та складання комерційних актів.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17.
Доводи відповідача щодо необхідної участі представників вантажовідправника до процесу зважування вагонів та складання комерційного акту судом відхиляються, оскільки належним чином не наведені нормативні підстави такого залучення.
Також відповідачем не доведено порушення процесу зважування вантажу.
Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138), зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24 листопада 2000р. відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом". Якщо за однією накладною перевозяться тарно-штучні вантажі різних найменувань і в різній упаковці, то в ній зазначаються маса вантажу кожного найменування окремо, кожного виду упаковки та загальна маса вантажів.
Так, у накладній у графі 20 внесено відмітку «насипом», у графі 24:
Маса вантажу, визначена відправникомЗаповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом)Відправником
Зазначено масу вантажу 27 600 кг.
Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що за виключенням випадків, коли вагони завантажуються залізницею графа 19 заповнюється відправником. З графи 28 «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» накладної № 38233474 вбачається, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, що свідчить про заповнення графи 19 представником саме ПАФ «Дністер». Пункт 2 Правил складання актів встановлено, що дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Відповідно до п.2 Правил складання актів ( стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року №334, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за №567/6855 комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Оскільки, внесена відправником у накладній № 338233474 тара вагону № 65385288 становить 24 100кг, тара вагону № 67921635 становить 22 700кг, тара вагону № 67876151 становить 21 800кг, то на підставі п. 2 правил складання актів саме її і було вписано у комерційний акт. При цьому, законодавством не передбачений обов'язок залізниці зважувати окремотару (рухомий склад) вантажу на попутній станції.
Пунктом 1.1. розділу 4 Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту залізниць України) передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Загальна маса вантажу згідно ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правила приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником. Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правила оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника. Згідно з п. 28 згаданих вище Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Так, по прибутті вагонів на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу,
зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт № 450003/83 від 15.04.2019 року.
Перевіркою було виявлено:
- в накладній № 38233474 у вагоні № 65385288 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, шо маса вантажу складає 68750 кг. що на 250 кг менше, ніж вказано у накладній;
- в накладній № 38233474 у вагоні № 67921635 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65400 кг. шо на 3600 кг менше, ніж вказано у накладній;
- в накладній № 38233474 у вагоні № 67876151 вказана маса вантажу складає 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 66150 кг. шо на 2850 кг менше, ніж вказано у накладній.
Отже, маса вантажу, що встановлена у комерційному акті є меншою на 6 700 кг. ніж зазначено у накладній.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Статтею 122 цього Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе передзалізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту. Щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, він підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків (правова позиція, зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.05.2018р. у справі №926/3327/16).
Законом України «Про залізничний транспорт» (ст. 3), визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Судом відхиляються доводи відповідача про те, що покупець - ТОВ «ІНДУСТРІЯ ЛТД» прийняла товар відповідно до Акту прийому-передачі товару №2 від 16 квітня 2019 року без претензій, про що свідчить лист ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД» до ТОВ «ІФ-КІСМЕТ» №08/14 від 14.11.2019 року про відсутність претензій до маси вантажу. Дослідивши інформацію, зазначену у цьому листі та надані документи, суд зазначає таке.
Специфікація №1 від 03.04.2019р., що є додатком №1 до договору №1від 03.04.2019р. містить таку інформацію: Товар - камінь вапняковий, ціну- зазначена на умовах СРТ (Інкотермс 2010) ст. Кушугум (462104) Придніпровська залізниця; загальна вартість Товару за Специфікацією №1 складає 589 135,68 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сто тридцять п'ять гри. 68 коп.) гри. 68 коп. з урахуванням ПДВ та провізної плати; кількість товару (тн) 816,0; умови поставки: СРТ (Інкотермс 2010), ст. Кушугум Придніпровська залізниця.
У вантажній накладній №38233474 маса вантажу зазначена відправником 27 600 кг. Відповідно до видаткової накладної №16/1-1/04 від 16 квітня 2019 року, згідно якої одержувач - ТОВ «Індустрія ЛТД», відвантажував- ТОВ «ІФ-Кісмет», вказано одиницю виміру вапняковий фракції 40*80 мм, всього відвантажено у кількості 207 (одиниця вим. тн) на суму 149 449,86грн. Ця інформація підтверджується і актом прийому передачі товару №2 від 16 квітня 2019 року.
Отже, інформація про ціну товару і його кількість, що зазначена у накладній №38233474 вантажовідправником 27 600 кг. і видатковій накладній і акті прийому-передачі - 207 (одиниця виміру тн) не відповідає одна одній та інформації, що зазначена у специфікації до договору. Відтак ці обставини не можуть слугувати підставою спростування інформації правильності зазначення маси товару, вказаної у комерційному акті залізниці.
Також цю інформацію не спростовує лист ТОВ «Індустрія ЛТД» до ТОВ «ІФ-Кісмет» про відсутність претензій та жодних відхилень від заявленої в залізничній накладній №38233474 ваги, про що зазначено в акті приймання-передачі товару зважаючи, крім зазначеного: на дату цього листа - 14.11.19р., відсутності доказів його направлення стороні та на характер заінтересованості учасників цих відносин.
При цьому слід зазначити, що маса вантажу, яка вказана за наслідками переважування вагонів, підтверджена у Розділі Є «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув за актом попутної станції» Комерційного акту від 15.04.2019 року на кінцевій станції Кушугум Придніпровської залізниці.
З огляду на приписи статей 24, 118, 122 та 129 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, підтверджене комерційним актом неправильне зазначення вантажовідправником у накладній маси вантажу є підставою для стягнення з нього штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення(постанова КГС від 23.032018 у справі № 916/3615/16).
Отже, зважаючи на наведене вище, суд доходить висновку, що вимога позивача підставна, обставини, що лежать в основі підстави позову обґрунтовані належними, допустимими та більш вірогідними доказами, ніж докази, надані на їх спростування.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафу.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на суб'єкта господарювання нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачена статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України.
Частинами 1 та 2 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У частині 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Штраф, стягнення якої передбачено ст.118 Статуту залізниць України є самостійною майновою відповідальністю у сфері перевезення.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні принципи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту зазначених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення суми неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі іншому підприємству згідно з Правилами видачі вантажу (стаття 110 Статуту залізниць України).
При застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Необхідність з'ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильну зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначено у постанові від 12 лютого 2018 року у справі №906/434/17.
В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Як убачається із матеріалів справи, на станції відправлення відповідачем не було заявлено будь-яких зауважень до стану вагону та вантажу. Комерційний акт № 450003/83 містить відомості про те, що вагони у технічному відношенні справні.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2018р. у справі №910/3726/18, зазначена відповідачем, торкається питання зменшення неустойки у відносинах поставки при неналежному виконанні сторонами договору, а не у відносинах перевезення при застосуванні ст.118 Статуту залізниць України, а тому судом не враховуються.
Відтак суд доходить висновку про відмову у задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3 498,38 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2 885,40 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватної агрофірми «Дністер» (81635, Львівська область, Миколаївський район, село Верин, ідентифікаційний код 03762064) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф у розмірі 192 360,00 грн та судовий збір у розмірі 2 885,40 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2020
Суддя Коссак С.М.