Справа № 173/2678/19
Номер провадження1-кп/173/37/2020
іменем України
25 лютого 2020 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12019040430000825 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, не працюючого, із середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.08.2019 вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу, в розмірі 850 гривень, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 25.09.2019 року близько 15:30 години, будучи особою раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, знаходячись в приміщенні магазину «Харків», розташованого по вул. Центральній в смт. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману потерпілої ОСОБА_5 , яка є власником та продавцем у вказаному магазині, діючи повторно, з корисливих мотивів та мето незаконного збагачення, усвідомлюючи злочинність своїх дій, передав останній три несправжніх сувенірних купюри, номіналом 200 кожна, та справжню грошову купюру номіналом 100 гривень, після чого ОСОБА_5 , не усвідомлюючи злочинний намір ОСОБА_4 , продала йому жіночі кросівки, за ціною 450 гривень, лосини, за ціною 200 гривень, та повернула решту в сумі 50 гривень, після чого, ОСОБА_4 покинув приміщення магазину та розпорядилася придбаним товаром на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на суму 600 гривень.
Дії обвинуваченого, ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст. 190 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорює та суду пояснив, що 25 вересня 2019 року в магазині «Харків», який розташований по вул. Центральній у смт. Дніпровське, він передав потерпілій, яка є продавцем цього магазину, три несправжніх сувенірних купюри, номіналом 200 кожна, та справжню грошову купюру номіналом 100 гривень. Після чого вона, не усвідомлюючи, що гроші не справжні, продала йому жіночі кросівки, за ціною 450 гривень і лосини, за ціною 200 гривень та повернула решту 50 гривень. У скоєному щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась. Надала до суду заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження без її участі.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного в мотивувальній частині вироку злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненим повторно.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше судимий, характеризується посередньо, скоєний ним злочин відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом'якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді штрафу, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій судом не обговорювалось, оскільки потерпіла цивільний позов до суду не надала.
Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд виходить з того, що сторона обвинувачення, клопотання про застосування запобіжного заходу не заявляла, обвинувачений постійно з'являвся в судові засідання, призначене покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, а тому обрання запобіжного заходу вважає недоцільним.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирається.
Речові докази у кримінальному провадженні - жіночі кросівки чорного кольору марки «ELLA», які передані на зберігання потерпілій, після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцю;
- сувенірні «Грошові кошти» трьома купюрами номіналом 200 гривень кожна, які передані на зберігання до камери схову Верхньодніпровського ВП, після набрання вироком законної сили - знищити.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Головуючий ОСОБА_1