Справа № 201/12283/18
Провадження № - 1кп/201/85/2020
19 лютого 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12018040650002751 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 10.05.2018 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, 75 КК України до чотирьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на три роки;
- 22.08.2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, 71 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі,
- 19.11.2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
ОСОБА_3 01.11.2018 близько 18-00 годин, керуючись злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у кімнаті за адресою: АДРЕСА_3 разом з потерплим ОСОБА_5 , де повторно реалізуючи свій злочинний умисел, візуально переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, вчиняючи злочин повторно, скориставшись тимчасово відсутністю потерпілого ОСОБА_5 взяв з тумби грошові кошти у розмірі 500 гривень номіналами по 100 гривень та поклав у свою кишеню, тим самим ОСОБА_3 , умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, діючи повторно таємно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 , завдавши йому майнову шкоду у розмірі 500 гривень, після чого разом із викраденим майном із місця вчинення злочину зник, таким чином розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину і надав пояснення, які повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин без дослідження доказів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за аналогічний злочин, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66, 67 КК України не встановлено, а висловлене ним каяття очевидно не є щирим і направлене виключно на пом'якшення покарання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретних його обставин, даним про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став, продовживши вчинення аналогічних злочинів.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2019 року, то суд вважає за необхідне після призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим покаранням призначеним вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2019 року у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбуття покарання перебування під вартою з 20.07.2019 по 23.07.2019 та з 30.07.2019 по день набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1