Кримінальне провадження № 629/269/20
Номер провадження 1-кп/629/242/20
24.02.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з загальною повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-08.11.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
-12.12.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. Звільнений на підставі постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2014 року умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 27 днів;
-20.10.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. 09.04.2019 року ухвалою Харківського апеляційного суду змінено вирок в силу ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року, з зарахуванням в строк позбавлення волі з 01.06.2016 року по 09.04.2019 року - звільнено з зали суду вважаючи покарання відбутим в повному обсязі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
08.01.2020 року близько 15:00 годині ОСОБА_4 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де він спільно мешкав з ОСОБА_6 , та помітивши відсутність у будинку останньої та сторонніх осіб, у ОСОБА_4 виник умисел на та таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з неробочої пічки для опалення твердим паливом, яка розташована в залі будинку, таємно викрав належний ОСОБА_6 телевізор марки «Samsung» модель «CS-21K30MHQ» s/n С17539ТL603881R, в корпусі сірого кольору, вартістю 925 гривень.
Утримуючи при собі викрадене, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред'явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 08.01.2020 року близько 15:00 год., перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де він спільно мешкав з ОСОБА_6 , за вищевказаних обставин з неробочої пічки для опалення твердим паливом, яка розташована в залі будинку, таємно викрав належний ОСОБА_6 телевізор марки «Samsung», який в подальшому пішов здавати до комісіонки, але у зв'язку з відсутністю у нього документів, телевізор не прийняли. Після цього він сховав вказаний телевізор за іншою адресою, для того щоб продати його на наступний день. Згоди ОСОБА_6 на продаж належного їй телевізора йому не надавала. Вказав, що грошові кошти з продажу телевізора, хотів витратити на розваги з друзями. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 185 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого.
Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 місяців арешту, обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши під варту з зали суду.
Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості /ст. 12 КК України/.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, не одружений, проживає без реєстрації за постійним місцем проживання.
Згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, відділ з питань пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, обставинами, які пом'якшують таке, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України немає.
Підстав для застосування ст. 75 КК України суд не убачає, оскільки враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є неодруженим, дітей, утриманців не має, має слабкі соціальні зв'язки, перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше судимий за корисливі злочини, діяв повторно, суд бере до уваги, що обвинувачений раніше відбував покарання реально, належних висновків для себе не зробив, після звільнення з місць позбавлення волі через певний проміжок часу знов вчинив кримінальне правопорушення, діяв умисно, з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_4 , наявності обставин, що пом'якшують, відсутність обставин, що обтяжують покарання, досудової доповіді органу пробації, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який являється неодруженим, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв'язки, раніше судимий, відбував покарання реально, належних висновків для себе не зробив, після звільнення з місць позбавлення волі через певний проміжок часу знов вчинив кримінальне правопорушення, діяв умисно, з корисливих мотивів, суд доходить висновку, про необхідність обрати у відношенні обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду. Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді АРЕШТУ строком на ТРИ місяці.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до вступу вироку по даній справі у законну силу, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 23 квітня 2020 року, взявши під варту з зали суду. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.
Речовий доказ: телевізор марки «Samsung» модель «CS-21K30MHQ» s/n НОМЕР_1 , в корпусі сірого кольору який переданий під збергіальну розписку потерпілій ОСОБА_6 - залишити їй же.
Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.01.2020 року, на телевізор в корпусі сірого кольору марки «Samsung» модель «CS-21K30MHQ» s/n С17539ТL603881R.
Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1