19.02.2020м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
при секретарі ОСОБА_2 ;
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №521/1344/20 щодо:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Балайчук Березівського району Одеської області, громадянина України, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 КК України, -
10.12.2019 приблизно об 12 годині 10 хвилин, перебуваючи у вбиральні робочої зони, приміщення Міжнародного аеропорту «Одеса», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2, ОСОБА_7 побачив, як з кишені його знайомого ОСОБА_8 випала банківська карта «УкрСиббанк» з реквізитами НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , яку останній тимчасово залишив поза своєю увагою.
В цей час, у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення офіційного документу з корисливих мотивів, тобто останній розумів, що таємно заволодіває чужим майном, усвідомлював, що дана банківська картка належить ОСОБА_8 , так як на даній банківській карті було вказано прізвище та ім'я останнього, та бажав отримати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе та інших осіб.
Переконавшись в тому, що за діями ОСОБА_7 , ніхто не спостерігає, останній таємно викрав офіційний документ, а саме банківську карту банку «УкрСиббанк» на ім'я ОСОБА_8 , якою в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Після викрадення банківської картки у ОСОБА_7 , виник умисел на заволодіння грошовими коштами, що належали ОСОБА_8 .
В тому ж місці та в той же час, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи викрадену банківську карту банку «УкрСиббанк» на ім'я ОСОБА_8 , здійснив транзакцію по зняттю грошових коштів у сумі 1000 гривень з банкомату «Укрексімбанк», який знаходиться в приміщенні Міжнародного аеропорту «Одеса».
Відповідно до ст. 471 КПК України, між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 на стадії досудового слідства укладена угода про примирення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 , кожен окремо, пояснили, що 24.01.2020 року вони добровільно уклали між собою угоду про примирення за кримінальним провадженням № 12019160470003950, згідно якої вони просять суд затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим, та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень та за ч.1 ст.185 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони угоди просять призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 за кримінальним провадженням №12019160470003950.
Під час складання угоди про примирення сторони ознайомилися з положеннями ст. 471, 473, 474 КПК України, які зрозумілі кожному з них.
Вивчивши угоду, від 24.01.2020 року, про примирення між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 за кримінальним провадженням №12019160470003950, з урахуванням положень розділу VI глави 35 КПК України, суд приходить до висновку, що зазначена угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права та свободи чи інтереси сторін або інших осіб, у суду відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися, відсутні фактичні підстави для визнання невинуватості обвинуваченого.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує як злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Таємне викрадення офіційного документу, вчинене ОСОБА_7 з корисливих мотивів, суд кваліфікує як злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та умови угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відсутні.
Крім цього, при призначенні покарання ОСОБА_7 суд приймає до уваги той факт, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 злочину, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим, вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 24.01.2020 року за кримінальним провадженням № 12019160470003950, укладену між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_10 .
КІМЕЛЕ ОСОБА_11 , на підставі угоди про примирення від 24.01.2020 року за кримінальним провадженням № 12019160470003950, визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень;
- за ч.1 ст.185 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку, через Малиновський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором: виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, з порушенням вимог частини четвертою статті 469 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_12