Справа № 570/65/20
Номер провадження 3/570/147/2020
24 лютого 2020 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючий, паспорт НОМЕР_1 , виданий 18.02.1998 р. Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 02.01.2020 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою, стукав у двері, поводив себе неадекватно, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Щодо обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, та встановлених при розгляді справи, суд зазначає наступне.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян
Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері громадського порядку, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, тощо.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Аналізуючи наведене та надані до суду документи, суд вважає, що з матеріалів справи не вбачається, що конфлікт стався в громадському місці. Будь-які докази, які б вказували на посягання громадського порядку та спокою громадян при вчиненні правопорушення в матеріалах справи відсутні.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не впливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:
а) об'єкт;
б) об'єктивну сторону;
в) суб'єкт;
г) суб'єктивну сторону.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
При розгляді справи ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що у зазначені дату і час він не вчиняв ніяких протиправних дій. А звернення потерпілої до поліції відбулося у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 має щодо нього упереджене ставлення.
На виклик суду ОСОБА_2 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_3 , яка надала суду показання про те, що вона 02.01.2020 р. разом з ОСОБА_1 приїхали до будинку по АДРЕСА_2 . Ніяких конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відбувалося.
Отже, при розгляді справи не була підтверджена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ж до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного провадження у справі підлягає до закриття.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП , -
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.