Номер справи 623/388/20
Номер провадження 2-о/623/37/2020
іменем України
24 лютого 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Герцова О.М.
з участю: секретаря - Рзаєвої І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту роботи,-
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту роботи, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області .
Просить встановити факт того, що він працював на посаді шофера 3-го класу в Ізюмському р/о "Сільгосптехніка" в період з 08.12.1977 року по 03.05.1978 року.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без його участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надала до суду заяву про розгляд без їхньої присутності, заперечень проти заявлених вимог не мають, при прийнятті рішення покладалася на розсуд суду.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що рішенням №08/11/2019 відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2019 року встановлено, що з 08.12.11977 року по 03.05.1978 року не можливо зарахувати до загального страхового стажу, оскільки записи в трудовій книжці внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. (а.с.12)
Відповідно до трудової книжки БТ -1 №2686851 ОСОБА_1 , де вказано , що 08.12.1977 року його призначено шофером 3-го класу в автопарк, а 03 травня 1978 року звільнено у зв'язку з призивом до армії.(а.с.5).
Начальником архівного відділу Коник Л.М. повідомлено, що документи з особового складу Ізюмської райсільгосптехніки на зберігання до архівного відділу не передавалися.(а.с.13)
Ліквідатором ВАТ Ізюмське РТП Куцев В.А. повідомлено по неможливість надати довідку про підтвердження стажу за 1977-1978 року ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що накази по особововму складу за 1977-1978 роки були пошкоджені.(а.с.14).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утримання; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Крім того, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Для заявника ця обставина має юридичне значення, оскільки йому необхідно реалізувати свої права.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 265, 268, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт того, що ОСОБА_1 працював на посаді шофера 3-го класу в Ізюмськиму р/о "Сільгосптехніка" в період з 08 грудня 1977 року по 03 травня 1978 року.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: О.М.Герцов