Справа № 569/21938/19
20 лютого 2020 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим, визнання права власності на Ѕ частку квартири,-
В Рівненський міський суд з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим, визнання права власності на Ѕ частку квартири звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду від 06 лютого 2020 року залучено до участі в справі у якості співвідповідача Рівненську міську раду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримали, просять суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та встановити факт проживання однією сім'єю з 1993 року ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 на підставі спадщини за законом, що належала померлому та відкрилася після смерті ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник відповідача виконавчого комітету Рівненської міської ради та представник відповідача Рівненської міської ради з приводу прийняття рішення по справі поклались на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 29 жовтня 1993 року позивач по справі одружився з ОСОБА_3 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданим 29 жовтня 1993 року відділом загс м.Рівне з якого вбачається що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 29 жовтня 1993 року, про що зроблено запис за №1676. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_4 .
До укладення даного шлюбу дружина позивача мала сина від іншого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 11 грудня 1986 року відділом загс м.Ровно з якого вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ровно, про що зроблено запис №3034. Батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
З дослідженого в судовому засіданні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації 13 вересня 2011 року №31281548 вбачається, що квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності / наказ №492 / 25.12.1997 / Департамент міського господарства Рівненської міської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Рівне, про що зроблено відповідний актовий запис за №1695.
З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 вересня 2011 року посвідченого державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори Сергатюк О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5-395 вбачається, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1951 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її чоловік ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 - Ѕ частка; син ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 - Ѕ частка. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25 грудня 1997 року Департаментом міського господарства Рівненської міської ради, згідно з наказом №492 від 25.12.1997.
З дослідженого в судовому засіданні витягу про державну реєстрацію прав від 06 жовтня 2011 року №31561352 вбачається, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину / ВРН №358140 р № 5-395 / 20.09.2011 / Перша Рівненська державна нотаріальна контора на праві приватної спільної часткової власності належить 1/6 частка квартири за адресою АДРЕСА_2 .
З дослідженого в судовому засіданні витягу про державну реєстрацію прав від 31 жовтня 2011 року №31857329 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину / ВРН №358140 р № 5-446 / 18.10.2011 / Перша Рівненська державна нотаріальна контора на праві приватної спільної часткової власності належить 1/6 частка квартири за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач та ОСОБА_2 після смерті дружини та матері відповідно проживали у спільній квартирі, вели спільний побут та господарство.
Дана обставина підтверджується дослідженою в судовому засіданні адресною карткою АДРЕСА_2 з якої вбачається, що за вказаною адресою проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Дані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 09 жовтня 2017 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №1679.
Після його смерті позивач звернувся до Першої Рівненської державної нотаріальної контори з письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
З дослідженого в судовому засіданні роз'яснення від 20 листопада 2019 року №1872/02-14 виданого державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори В.О. Гайдук на заяву ОСОБА_1 вбачається, що «Першою Рівненською державною нотаріальною конторою 07 березня 2018 року на підставі заяви (зареєстровано в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №207) про прийняття спадщин за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , було заведено спадкову справу №85/2018. Крім того, на підтвердження факту відкриття вищевказаної спадкової справи 07 березня 2018 року ОСОБА_9 , державним нотаріусом, заявнику було надано на руки Витяг про реєстрацію а спадковому реєстрі №51162480. У вищевказаних заявах (про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину за законом) Ви вказуєте про той факт, що є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , сина Вашої померлої дружини, ОСОБА_6 , з яким Ви до дня його смерті проживали однією сім'єю. Згідно ст.68 Закону України «Про нотаріат», п.4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.п.20,21 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяву для видачі свідоцтва. В зв'язку з чим, просить надати до нотаріальної контори копію рішення суду, що набрало законної сили, про факт належності заявника до спадкоємців четвертої черги після смерті ОСОБА_2 та проживання однією сім'єю з померлим не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Для вирішення питання запропоновано звернутись до Рівненського міського суду.».
З досліджених в судовому засіданні ксерокопій квитанцій про сплату комунальних послуг вбачається, що ОСОБА_1 сплачував надані послуги з водовідведення, опалення та гарячого водопостачання, вивезення побутових відходів, за утримання прибудинкової території, газопостачання, електроенергії за адресою АДРЕСА_2 за період з 2013 по 2018 роки одноособово.
Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Пунктом 21 вищевказаної Постанови зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.29,1216-1218,1220,1221,1223,1258,1261,1264,1268 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим, визнання права власності на Ѕ частку квартири - задоволити.
Встановити факт проживання однією сім'єю з 1993 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 на підставі спадщини за законом, що належала померлому та відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_2 .
Відповідач: Виконавчий комітет Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Соборна, 12а.
Відповідач: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12а.
Суддя :