Справа № 569/6939/19
21 лютого 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 12019180010000620 від 01.02.2019 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, несудимого, офіційно непрацюючого, із середньою освітою,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
31.01.2019, біля 13 год 00 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу території ТОВ " Вабогт", що в м. Рівне по вул. Кн. Володимира, 112А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, через отвір в огорожі, проник до вказаного підприємства. Перебуваючи на території даного підприємства, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку працівників підприємства, таємно викрав три задні колеса до автомобіля марки КАМАЗ моделі 5410 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які складаються з пневматичної шини марки "Днепрошина И-НІ142Б-1" та колісного диска вартістю 485 грн 50 коп, а всього на загальну суму 1456 грн 50 коп, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , чим завдав останній майнової шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна ( крадіжка).
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за клопотанням учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Крім того суд роз'яснив, що учасники судового розгляду будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які в судовому засіданні не досліджувались, і які ніким не оспорюються.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро покаявся, кваліфікацію злочину не оспорював та підтвердив факт, що дійсно 31.01.2019, біля 13 год 00 хв, він, перебуваючи поблизу території ТОВ " Вабогт", що в м. Рівне по вул. Кн. Володимира, 112А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, через отвір в огорожі проник до вказаного підприємства. Перебуваючи на території даного підприємства, та скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку працівників підприємства, таємно викрав три задні колеса до автомобіля марки КАМАЗ, які складаються з пневматичної шини та колісного диска. Просить суд призначити йому міру покарання у виді штрафу, оскільки він має грошові кошти для сплати штрафу.
Потерпіла у судовому засіданні підтвердила факт викрадення 31.01.2019, біля 13 год 00 хв, з території ТОВ "Вабогт", що в м. Рівне по вул. Кн. Володимира, 112А, три задні колеса до автомобіля марки КАМАЗ моделі 5410 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які складаються з пневматичної шини марки "Днепрошина И-НІ142Б-1" та колісного диска вартістю 485 грн 50 коп, а всього на загальну суму 1456 грн 50 коп, які належала їй на праві приватної власності. Три металевих диски до автомобіля марки "КАМАЗ" їй повернуто працівниками поліції. Не заперечує щодо призначення обвинуваченому міри покарання у виді штрафу.
Постановою старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 від 04.02.2019 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження три металеві диски до автомобіля марки "КАМАЗ" та передано на зберігання ТОВ " Вабогт".
Витрати на залучення експерта за проведення товарознавчої експертизи становлять 1144 грн 00 коп.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Таким чином, за результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, воно містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і останній у його вчиненні винен.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих обставин суд не встановив.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Крім того, суд вважає визнати пом"якшуючою обставиною у відповідності до ч. 2 ст. 66 КК України, вчинення злочину вперше.
Що стосується особи обвинуваченого то суд враховує, що він має постійне місце проживання, де характеризуються позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, доглядає тяжку хвору та престарілу матір.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Як слідує з п. 3 даної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину його обставини його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчиненого групою осіб і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Статтею 17 Закону України від 23.02.2016 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування того чи іншого покарання.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а обтяжуючих обставин суд не встановив, враховуючи також обставини справи, то суд прийшов до переконання, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання без ізоляції від суспільства в межах санкції інкримінуємої статті Кримінального Кодексу України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є адекватний характеру вчинення обвинуваченим кримінально-караних дій, і буде необхідний й достатній для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд також вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості злочину, та не буде становити «особистий надмірний тягар для обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи". За цих же обставин, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом. Крім того, призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, і воно випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположених свобод» 1950 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Речові доказі - три металеві диски до автомобіля марки "КАМАЗ" вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 1144 грн 00 коп.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 починається з часу проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілою, прокурором шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1