Справа № 639/784/20
Провадження №1-кс/639/499/20
24 лютого 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна- адвоката - ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання ст. слідчого Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна по кримінальному провадженню №12019220500001278 від 24.07.2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 361 КК України,-
Новобаварським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019220500001278 від 24.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
19.02.2020 року до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання про арешт майна, в якому слідчий просив накласти арешт на майно, яке було вилучено 18.02.2020 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на флеш накопичувач SanDisk 16 Gb.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити в його задоволенні.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік вилученого майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Проте, місце зберігання вилученого майна у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» у клопотанні не вказане.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням викладеного вище, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ст. слідчого Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна по кримінальному провадженню №12019220500001278 від 24.07.2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 361 КК України повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1