Справа № 564/3325/19
24 лютого 2020 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Зберун К.Ф.
за участю:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/3325/19 за позовом ОСОБА_1 (с.Іваниківка Богородчанського району Івано-Франківської області) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за договором позики
ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ОСОБА_2 23.09.2019 позичила у позивача ОСОБА_1 163700 грн., про що видала письмову розписку. Позику зобов'язалась повернути до 25.10.2019. Також 30.10.2019 ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 98000 грн та 40000 грн., про що видала письмові розписки. Позики зобов'язалась повернути до 20.11.2019. Свої зобов'язання за договорами позики відповідач не виконала та не повернула у визначений строк борг. Загальна сума позики становить 301700 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивачем у позові заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позову та розгляд справи без участі відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно приписів ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
23.09.2019 ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 163700 грн., які зобов'язалась повернути до 25.10.2019, що підтверджується письмовою розпискою від 23.09.2019.
30.10.2019 ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 98000 грн., які зобов'язалась повернути до 20.11.2019, що підтверджується письмовою розпискою від 30.10.2019.
Також 30.10.2019 ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 40000 грн., які зобов'язалась повернути до 20.11.2019, що підтверджується письмовою розпискою від 30.10.2019.
Згідно розписок від 30.10.2019, як гарантію повернення позик ОСОБА_2 залишає в заставі належну їй квартиру АДРЕСА_2 .
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 530 вказаного Кодексу визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що між сторонами на підставі договорів позики від 23.09.2019 та від 30.10.2019 виникли зобов'язальні правовідносини, за якими відповідач, отримала в позику від позивача кошти в сумі 301700 грн. та зобов'язалась у визначений строк повернути позивачу вказану суму коштів, однак своєчасно не повернула, чим порушила умови зобов'язання, а тому у позивача виникло право вимоги повернення суми позики.
Відтак, суд дійшов переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Також судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно приписів ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3017 грн., що підтверджується квитанцією від 10.12.2019.
Таким чином, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1508,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.142, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (с.Іваниківка Богородчанського району Івано-Франківської області) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за договором позики - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) борг за договором позики в сумі 301700 /триста одна тисяча сімсот/ гривень.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1508 /одна тисяча п'ятсот вісім/ гривень 50 копійок, сплачений згідно квитанції від 10.12.2019 при поданні позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
У зв'язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 24.02.2020.
СуддяВ. В. Левчук