Справа № 2-20/11
провадження №6/562/5/20
"20" лютого 2020 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Берун А.М.,
учасники справи: боржник ОСОБА_1 ,
та її представник-адвокат Гнатюк Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження, -
У поданій заяві від 05 грудня 2019 року представник просить замінити стягувача АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» з примусового виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості, обґрунтовуючи тим, що відповідно до укладеного договору факторингу заявник набув усіх прав кредитора.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 січня 2020 року до участі в даній цивільній справі залучено ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як правонаступників боржника ОСОБА_2 .
У клопотанні від 07 лютого 2020 року представник заявника ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» просить справу розглянути без його участі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник-адвокат Гнатюк Ю.О. просять у задоволені заявиТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» відмовити, мотивуючи тим, що ПАТ «УкрСиббанк» в термін до 15 червня 2018 року виконавчий документ про стягнення із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно для примусового виконання до органів державної виконавчої служби не подавав, договір факторингу укладено після смерті боржника, виконавчі провадження є закінченими, а тому втратив право на їх пред'явлення. Про зміну кредитора боржники не повідомлялися, доказів сплати фактором визначених договором сум фінансування та право нового кредитора на здійснення операцій в іноземній валюті заявником не надано. Також відсутні відомості і про непогашення спадкоємцями ОСОБА_2 заборгованості на час подачі заяви про заміну кредитора, щодо якихАТ «УкрСиббанк» надіслав нотаріусу претензію про погашення заборгованості за рахунок майна спадкодавця, яка містить розбіжності стосовно сум заборгованості. Крім того, долучені до заяви копії документів заявником належним чином не завірені та не є допустимими доказами, витяг з реєстру боржників до договору факторингу не підтверджує факту відступлення прав вимоги, а відсутність належного акту приймання-передачі документів кредитної справи ставить під сумнів реальність факту передачі прав вимоги по договору факторингу.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неявка згідно ч.3 ст.442 ЦПК не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З'ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 травня 2012 року, зміненим у частині стягнення неустойки рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 09 липня 2012 року, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 74122, 29 долари США, що еквівалентно 592 229 грн. 68 коп., та неустойку на загальну суму 26 494 грн. 24 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн. /а.с.154-156, 220-222 т.1/.
Після набрання указаним судовим рішенням законної сили 07 серпня 2012 року стягувачу видано два виконавчі документи, на підставі яких відкрито виконавче провадження.
За повідомленням головного державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області Владімірової А.О. виконавче провадження №52601877 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу на суму 620543,92 грн. перебувало на виконанні у Рівненському міському відділі ДВС, а виконавче провадження №47035806 стосовно ОСОБА_2 закінчене 18 червня 2018 року в порядку п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із смертю боржника.
23 вересня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №143, за яким відбулося переуступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором №11318706000 від 27 березня 2008 року щодо позичальника ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (правова позиція Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13).
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.
Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Зазначені норми свідчать, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, вищевказаними, наданими саме цією стороною доказами.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України)
Згідно частин 2, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Подані заявником, зокрема, ксерокопії договору факторингу №143 від 23 вересня 2019 року, Акту приймання-передачі права вимоги від 23 вересня 2019 року, наказу №1/02-15 від 15 лютого 2017 року про призначення ОСОБА_6 директором ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та інші прошиті та скріплені печаткою, підтверджені підписом останнього із зазначенням загальної кількості документів і дати такого засвідчення, тому є належними.
Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів відповідність наданих заявником копій документів їх оригіналам ОСОБА_1 та її представником суду не надано.
Не заслуговують на увагу і доводи боржника про те, що ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» не може бути правонаступником АТ «УкрСиббанк» з мотивів відсутності доказів наявності ліцензії на здійснення валютних операцій, оскільки договір факторингу №143 від 23 вересня 2019 року та рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 травня 2012 року, зміненим у частині стягнення неустойки рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 09 липня 2012 року, про стягнення боргу з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є чинними.
Така правова позиція висловлена Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року в справі №285/965/17.
Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.
А забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене заява ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.258-260, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження задоволити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців (Артема), 37-41, пов.6 оф.42, код ЄДРПОУ 41153878) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 травня 2012 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 09 липня 2012 року, про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11318706000 від 27 березня 2008 року в сумі 74122 доларів США 29 центів, що еквівалентно 592229 грн. 68 коп., 26494 грн. 24 коп. неустойки та 1820 грн. судових витрат.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди ( п.п.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року).
Повний текст ухвали виготовлено 24 лютого 2020 року.
Суддя: