смт. Зарічне
24 лютого 2020 року Справа № 561/109/20
Зарічненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Петровець М.В.
розглянувши в залі суду смт. Зарічне в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Зарічненського відділення поліції Вараського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капрала поліції Кравчука Владислава Руслановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 2 Зарічненського відділення поліції Вараського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капрала поліції Кравчука В.Р. про скасування постанови від 30 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 125, 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Вказує, що зі змісту цієї постанови вбачається, що 30 січня 2020 року об 11 год. 20 хв. на автодорозі Зарічне-Борова він, керуючи транспортним засобом КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не увімкнув поза населеним пунктом світло фар у денну пору доби та не мав при собі поліса обов'язкового страхування, чим порушив вимоги п. 2.1 «ґ», 9.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125, 126 КУпАП.
Зазначену постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню. При цьому покликається на те, що вказаного у ній адміністративного правопорушення не допускав, докази його вини у матеріалах справи відсутні.
Вказує, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Вважає, що викладені у постанові висновки про вчинення ним зазначених адміністративних правопорушень не відповідають фактичним обставинам справи та в його діях відсутні подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 125, 126 КУпАП.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити.
Відповідач поліцейський СРПП № 2 Зарічненського ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Кравчук В.Р. у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Відзиву на позов відповідач не подав. Оригінал постанови від 30 січня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, який витребовувався ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відповідачем також не надано.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою поліцейського СРПП № 2 Зарічненського відділення поліції Вараського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капрала поліції Кравчука В.Р. від 30 січня 2020 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125, 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 30 січня 2020 року об 11 год. 20 хв. на автодорозі Зарічне-Борова, керуючи транспортним засобом КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не увімкнув поза населеним пунктом світло фар у денну пору доби та не мав при собі поліса обов'язкового страхування, чим порушив вимоги п. 2.1 «ґ», 9.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125, 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, у ході розгляду справи не знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_1 вчинив зазначені в оскаржуваній постанові адміністративні правопорушення. Жодних доказів у підтвердження його вини суду не надано та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилання на них відсутнє.
Згідно до п. 9.8 Правил дорожнього руху з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідальність за вказане порушення, передбачена ст. 125 КУпАП.
Однак, доказів того, що в зазначений у постанові час ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом поза населеним пунктом, не увімкнувши світло фар у денну пору доби, суду не надано.
Відповідно до п.п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Разом з тим позивачем долучено до матеріалів справи поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 4496568 від 29.01.2020 року зі строком дії до 28.01.2021 року, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є КАМАЗ 5511, номерний знак НОМЕР_1 .
Доказів того, що при зупинці працівником поліції позивач не пред'явив для перевірки поліс обов'язкового страхування матеріали справи не містять.
Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення відповідачем не зазначено частини статті 126 КУпАП за якою піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню, при тому, що вказана стаття містить чотири частини.
За наведеного суд вважає, що при винесенні зазначеної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.
Покликання позивача на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності відповідачем допущені порушення вимог закону суд вважає доведеними.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 3, 5-10, 12, 77, 246, 250, 257, 260, 286 КАС України, ст.7, 9, ст. 125, ч. 1 ст. 126, ст. 245, 246, 248, 249, 251, 254, 268, 280, 285, 287, 288, 293 КУпАП,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Зарічненського відділення поліції Вараського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капрала поліції Кравчука Владислава Руслановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 741546 від 30 січня 2020 року, винесену поліцейським СРПП № 2 Зарічненського відділення поліції Вараського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим капралом поліції Кравчуком Владиславом Руслановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 125, 126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 125, 126 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Снітчук Р.М.