Провадження: 2-а/484/6/20
Справа: 484/5630/19
Рішення
іменем України
06 лютого 2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Закревський В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка Валерія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Жмеринський ВП ГУНП у Вінницькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,
16.12.2019 року на адресу суду від адвоката Болтік А.С., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , надійшов позов до інспектора СРПП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка Валерія Володимировича, відповідача по справі, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА № 613453 від 03.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП, а також закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що згідно постанови серії БАА № 613453 від 03.12.2019 року позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., за те, що позивач 03 грудня 2019 року о 11.56 год. в м. Жмеринка Вінницької області по вул. Київській, керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , із закритим державним номерним знаком і без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем взагалі не вказано за яке порушення правил дорожнього руху його було зупинено, що викликало у відповідача необхідність перевірки у водія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, адже державний номерний знак транспортного засобу позивача був закритий решіткою, що надає змогу чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Також вказує на відсутність доказів з приводу того, що на час розгляду справи про адміністратвне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР України, адже патрульний не задокументував та не довів факту порушення позивачем п. 2.9 "в", аб. 4 п. 30.2 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), тому його вимоги щодо пред'явлення документів страхового полісу вважає неправомірними. Окрім цього зазначає, що відповідно до абз.3 ч.2 ст.283 КупАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних взначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У позовній заяві представник позивача просив провести судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До позовної заяви, на підтвердження вказаних обставин позивачем додано доказ у вигляді фотокопії другого примірника постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 613453 від 03.12.2019 року.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.12.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 21.01.2020 року. Надано строк відповідачу для подачі відзиву та доказів.
В зв'язку із зайнятістю головуючого судді в іншому провадженні розгляд справи відкладено на 06.02.2020 року.
Відповідач та третя особа: Жмеринський ВП ГУНП у Вінницькій області, у встановлений судом строк до 20.01.2020 року, не скористалися своїм правом подати відзив і пояснення на позовну заяву та надати відповідні докази вчинення порушення ПДР України.
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що поліцейським СРПП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренком В.В. 03.12.2019 року складено постанову серії БАА №613453 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн (а.с.9).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 03.12.2019 року о 09-00 год., у м. Жмеринка Вінницької області по вул. Київській, керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , із закритим державним номерним знаком і без полісу обов'язкового страхування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис скоєного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У п. 1 ч. 1 ст. 19 згаданого Кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У п. 1.9. ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. "в" п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно абз. 4 п. 30.2 ПДР України, забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Відповідно до п. 2.1 (а,б,ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) чинний страховий поліс.
Окрім цього, відповідно до п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
У п.2 ч.1 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Частини 1-3 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
У ч. 4 ст. 258 КУпАП зазначається, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 283 цього кодексу постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази,які є у справі,за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,всебічному,повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд, констатує, що відносно позивача постанову за порушення п. 2.9 "в", аб. 4 п. 30.2 ПДР України винесено не було і, таким чином, його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, яке пред'являлось йому перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Окрім цього, Суд звертає увагу на те, що відповідачем належним чином не задокументовано факт порушення позивачем ПДР України, а також на те, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови, відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, що є порушення вимог ст. 283 КУпАП.
Сама по собі постанова серії БАА № 613453 від 03.12.2019 року не може бути доказом вини позивача, так як вона є предметом оскарження.
Безпосереднє сприйняття відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення не є доказом вини позивача, так як КУпАП, згідно наведених вище судом даних, чітко визначає, що може бути доказами по справі.
Таким чином, суд доходить висновку, що відсутні належні та допустимі докази факту вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Вказані вище обставини свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача порушень вимог п. 2.9 "в", аб. 4 п. 30.2 Правил дорожнього руху України, що в свою чергу свідчить про недоведеність порушення позивачем ч. 6 ст. 121 КУпАП, а також вказує на неправомірність вимоги відповідача щодо пред'явлення документів, і як наслідок доводить неправомірність винесеної постанови за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, Суд посилається на ч. 2 ст. 77 КАСУ, в якій зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вище викладені позиції узгоджуються безпосередньо з правовими позиціями, викладеними у Постанові ВС у справі №686/11314/17 від 15.03.2019 року та у Постанові ВС у справі №338/1/17 від 26 квітня 2018 року.
Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні зазначеного порушення не доведена.
З огляду на наведені обставини, рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є протиправним.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Відтак, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №613453 від 03.12.2019 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72-80, 90, 241-246, 257, 262, 286 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка Валерія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Жмеринський ВП ГУНП у Вінницькій області, про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 613453 від 03.12.2019 року, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП - закрити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 24.02.2020 року.
Суддя: