справа № 489/94/20
провадження №2-з/489/6/20
про забезпечення позову
24 лютого 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними актів та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» щодо нарахування необлікованого об'єму природного газу та їх вартості,
встановив:
13.02.2020 заявник звернулась до суду з заявою про забезпечення позову в якій просила зобов'язати відповідача відновити газопостачання за її адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що в провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа № 489/94/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними актів та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» щодо нарахування необлікованого об'єму природного газу та їх вартості.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва Рум'янцевої Н.В. від 13.02.2020 заявлено самовідвід по справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Коваленку І.В.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (частина перша статті 153 ЦПК України). Підстав для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову суд не вбачає.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та надані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частини п'ятої статті153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як роз'яснено в пунктах 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову випливає, що в межах даної цивільної справи позивачем оскаржуються акт про виявлення порушення №3031 від 07.05.2019, акт про порушення №00001477, акт експертизи лічильника газу №280 від 14.05.2019 та рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» про нарахування не облікованих об'ємів природного газу та їх вартості від 31.05.2019 в розмірі 39699,16.
Обґрунтовуючи заву про забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідач навмисно відключив газопостачання до її будинку, при цьому будь-яких претензій чи попередження щодо усунення порушень чи сплати боргу, як передбачено Кодексом газорозподільних систем, на її адресу не направляв. Крім того, відключення її будинку, як зазначено в акті, сталося через ПБСГ, а не через заборгованість по сплаті за газопостачання, як повідомив їй оператор відповідача. Через припинення газопостачання у неї відсутнє опалення у будинку, вона живе в холоді, не може приготувати їжу, що відображається на її стані здоров'я, адже через знервованість постійно піднімається тиск і вона знаходиться в передінсультному стані.
Враховуючи, що підстави для забезпечення позову, зазначені в заяві позивачем, як утруднення виконання можливого рішення суду та позбавлення можливості позивача користуватися природним газом, що порушує її права як споживача послуг, що надаються відповідачем, до вирішення спору судом, є обґрунтованими, а вид такого забезпечення співмірним із заявленими позовними вимогами, тому заяву слід задовольнити та вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання АТ «ОГС «Миколаївгаз» відновити газопостачання в домоволодіння позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись статями 149, 150, 153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними актів та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» щодо нарахування необлікованого об'єму природного газу та їх вартості задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом зобов'язання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» відновити газопостачання в домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали направити заявнику та роз'яснити, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 24.02.2020.
Суддя І.В. Коваленко