Справа № 638/16308/18
Провадження № 1-кс/638/653/20
21.02.2020 року м. Харків
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу потерпілого у кримінальному провадженні №12018220480002298 ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 від 27.12.2019 року про відмову в задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.02.2020 року в провадження слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга потерпілого у кримінальному провадженні №12018220480002298 ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 від 27.12.2019 року про відмову в задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити певні дії. Скаргу обґрунтовує тим, що він 26.12.2019 року звернувся до слідчого та прокурора з клопотанням про повідомлення про підозру, оскільки станом на день його подання на підставі зібраних доказів вбачаються підстави для повідомлення про підозру та допити в якості підозрюваних колишніх посадових осіб регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області. За відсутності результатів розгляду клопотання від 26.12.2019 року заявник у січні 2020 року оскаржив бездіяльність слідчого щодо не виконання ним вимог ст. 220 КПК України до слідчого судді та ухвалою суду від 29.01.2020 року його скаргу задоволено, визнано наявною бездіяльність слідчого та зобов'язано його вирішити по суті клопотання віл 26.12.2019 року, про що прийняти рішення та повідомити. Лише після постановлення ухвали від 29.01.2020 року та після його звернення 17.02.2020 року до керівника слідчого відділу з цього приводу, 18.02.2020 року слідчим було видано постанову від 27.12.2019 року про відмову в задоволенні клопотання від 26.12.2019 року. Вважає за необхідне оскаржити вказану постанову слідчого з підстав відсутності у ній мотивів, якими керувався слідчий при прийнятті рішення щодо відмовив задоволенні клопотання. Просить суд прийняти до розгляду його скаргу та задовольнити її, скасувавши оскаржувану постанову, а також зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання про повідомлення про підозру від 26.12.2019 року та прийняти законне та вмотивоване рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скаргу необхідно повернути скаржнику.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги па рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України визначено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні та ким.
Як вбачається з матеріалів скарги, постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 27.12.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 26.12.2019 року щодо проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №12018220480002298 від 12.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Так, постанова слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 постановлена 27 грудня 2019 року.
Доказів про отримання вказаної постанови 18.02.2020 року, та у зв'язку з цим звернення до суду зі скаргою 19.02.2020 року на вказану постанову заявником не надано.
Водночас питання про поновлення строку на звернення до суду заявник не ставить.
Згідно статті 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив. Одним із різновидів строків у кримінальному провадженні є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).
Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення законних інтересів і прав суб'єктів кримінального процесу. Приписи КПК про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов'язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що для особи, яка оспорює постанову слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 27.12.2019 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 26.12.2019 року щодо проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №12018220480002298 від 12.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання скарги була дата 28.12.2019 року, адже оспорювану постанову слідчий виніс 27.12.2019 року.
Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку судом. Заявником не вказано та не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин пропуску звернення до суду після закінчення строку, визначеного кримінальним процесуальним законодавством, а звернення до суду саме 19.02.2020 року необґрунтовано.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що скаргу подано після закінчення встановлених законом строків, тобто після закінчення 10-денного строку, при цьому також слід зазначити, що скаржник не був позбавлений права оскаржити рішення слідчого у встановлені законом строки, а тому скаргу необхідно повернути.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 214, 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу потерпілого у кримінальному провадженні №12018220480002298 ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 від 27.12.2019 року про відмову в задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим кодексом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: