Справа № 487/1030/20
Провадження № 1-кп/487/505/20
24.02.2020 року
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора -ОСОБА_3
потерпілої -ОСОБА_4
представника потерпілої -ОСОБА_5
обвинуваченого -ОСОБА_6
захисника -ОСОБА_7
перекладача -ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження №12019150030003772 від 25.09.2019 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Федеративної Республіки Німеччина, міста Саріз, німець громадянина Федеративної Республіки Німеччина, маючого вищу освіту, працюючого приватним підприємцем, одруженого, маючу на утриманні неповнолітню доньку 2005 р.н., раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд -
До Заводського районного суду м.Миколаєва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України разом з угодою про визнання винуватості укладеною 14.02.2020 року.
Ухвалою судді від 18.02.2018 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
В ході підготовчого судового засідання прокурор просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та підозрюваним в кримінальному провадженні, посилаючись на її відповідність вимогам КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 у підготовчому засіданні провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав. Зазначав, що угода була укладена добровільно, умови угоди зрозумілі.
Захисник ОСОБА_7 у підготовчому засіданні просив суд затвердити угоду.
Потерпіла ОСОБА_4 просила затвердити угоду.
Представник потерпілої ОСОБА_5 просила затвердити угоду.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, представника потерпілої, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Статтею 470 КПК України встановлено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 7ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Суд вважає, що у її затвердженні слід відмовити, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства та допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Таким чином, з вказаного положення вбачається, що у разі відмови в затвердженні угоди, то кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.
Крім того, у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", зазначено, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень:
а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або
б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Прокурором жодного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення суду не подано та не заявлялось.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди між прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури№1 ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7 , укладеної на досудовому розслідуванні, та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Керуючись Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угоди", статтями 314, 372, 468, 469, 472, 474 КПК України, суд -
Відмовити в затвердженні угоди між прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури№1 ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7 , укладеної на досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню №12019150030003772 від 25.09.2019за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Повернути кримінальне провадження №12019150030003772 від 25.09.2019за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України прокурору Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури№1 для продовження досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 7-ми діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1