Справа № 487/5771/17
Провадження № 1-кп/487/80/20
24.02.2020 року Заводський районний суд м.Миколаєва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю сторін
кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017150030003726 від 21.09.17 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, інваліда 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
раніше не судимого:
22.10.08 Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.307 КК України до 4 років позбавлення волі.
03.04.12 Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.186 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі.
21.02.13 Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі.
17.03.15 Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.263 КК України до штрафу у розмірі 850,00 грн.
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 309 ч.2 КК України,-
20.09.17 ОСОБА_5 приблизно о 19-00 год., знаходячись поруч з будинком №15А по вул.Озерній у невстановленої особи повторно, незаконно придбав медичний шприц з рідиною, що містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, а саме ацетильований опій масою в перерахунку на суху речовину 0,0765 г. та почав повторно незаконно зберігати при собі з метою подальшого вживання без мети збуту, до моменту вилучення співробітниками правоохоронного органу.
Крім того в невстановленому в ході розслідування дату, час та місці, ОСОБА_5 придбав для особистого вживання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, а саме ацетильований опій масою не менше 0,0082 г., який містився у медичному шприці, та почав повторно незаконно зберігати при собі з метою подальшого вживання без мети збуту, до моменту вилучення співробітниками правоохоронного органу.
01.12.17 близько 18-10 год. біля будинку №13 по вул.Озерній в м.Миколаєві працівниками патрульної поліції було зупинено ОСОБА_5 , у якого в ході поверхневої перевірки було виявлено та вилучено медичний шприц в якому знаходилась речовина жовтого кольору, яка згідно висновку експерта №2324 від 03.01.18 являється опієм ацетильованим.
Таким чином, суд визнає ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст.307 КК України.
В судовому засіданні від прокурора надійшла угода про визнання винуватості від 21.02.20 укладена між прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468,469,472 КПК України.
Відповідно до даної угоди прокурор Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 і обвинувачений ОСОБА_5 за участю захисника дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від покарання з випробовуванням стоком на 1 рік.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винувасті, суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення та повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затверджені угоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором Заводського відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від покарання з випробовуванням стоком на 1 рік.
Долю речових доказів суд визначає у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 21.02.20 укладену між прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017150030003726.
ОСОБА_5 визнати виннм у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21.02.20 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Речові докази, а саме сейф-пакет №2544907 у якому знаходяться одноразовий медичний шприц з опієм ацетильованим, сейф-пакет №3639844 у якому знаходяться одноразовий медичний шприц об'ємом 5 мл. з опієм ацетильованим - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбчаених ч.4 ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження вироку визначені ч.2 ст. 473 КПК України.
Суддя ОСОБА_1