Дата документу 21.02.2020 Справа № 554/683/20
Провадження №2/554/900/2020
Іменем України
21 лютого 2020 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Гольник Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення не дійсним,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, в якій прохала «1) поновити строк подачі позову до суду про визнання ордеру на жиле приміщення за №870 від 16.05.1994 року недійсним, який був дійсним протягом 30 днів, по поважній причині (порушення санітарно технічних вимог) та доведення до хвороб та інвалідності; 2) винести рішення про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним по поважній причині при наданні квартири скритими порушеннями санітарно технічних вимог, що призвело до хвороб та інвалідності одного з трьох дітей-онуків; 3) зобов'язати ВК ПМР автоматично поновити позивача на обліку на квартирній черзі із негайним наданням житла згідно чинного законодавства».
Ухвалою судді від 03.12.2019 позивачу був наданий строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду 14.02.2020 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до в.о. міського голови, в.о. голови виконавчого комітету Полтавської міської ради, секретаря Полтавської міської ради О.Шамоти. Крім того, позивачем подано заяву про звільнення її від сплати судового збору.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви ОСОБА_1 не виконала п.4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України. Зокрема, при викладенні змісту позовних вимог не вказала спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом; якщо позов поданий до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. При цьому, позовна заява не містить прохальної частини позову. Також, викладаючи обставини справи, якими обгрунтовує позовні вимоги, позивач не зазначає, якими доказами вона підтверджує позовні вимоги.
Таким чином ухвала про залишення позову без руху від 03.12.2019 не виконана повністю.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Оскільки позивач повністю не усунув недоліки позовної заяви, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Також, суд роз'яснює позивачу про те, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Безоплатна правова допомога у м. Полтаві надається Регіональним центром безплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (Адреса: 36011, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40, тел. (0532) 56-26-66).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення не дійсним вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що вона має право повторно звернутися до суду з належно оформленим позовом.
Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її вручення.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Суддя Л.В.Гольник